Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

IV квартал
2021
Проведення аналізу та надання рекомендацій щодо визначення основних перешкод, що впливають на діяльність та захист інвесторів, та прийняття нормативно-правових актів з метою створення механізмів стимулювання інвестицій у сферу інновацій
Виконується

На офіційному сайті ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (“УкрНДНЦ”), який виконує функції національного органу стандартизації, опубліковано Каталог національних стандартів.

Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

На 30.06.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

До проекту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування (більш детально у завданні 2 захід 4).

Мінекономіки з метою виконання пункту 64 Плану заходів Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 а також для визначення правових, економічних, організаційних засад державної інноваційної політики, державної підтримки інноваційної діяльності з метою створення інновацій, розроблено проект Закону України “Про розвиток інновацій”.

Водночас, пунктом 263 Плану законопроектних робіт Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженим постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 року № 1165-IX, та пунктом 612 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276, передбачено розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” та визначено МОН головним виконавцем та встановлено строк виконання жовтень 2021 року.

 Проект Закону України “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності” визначено як фундаментальний та концептуальний, а також такий, що має змінити існуючий підхід до організацій інноваційної діяльності в Україні та охопити міжнародній та європейський досвід у цій сфері.

 Для напрацювання пропозицій та залучення усіх заінтересованих сторін  МОН створило робочу групу з підготовки змін до законодавства, що регулює питання інноваційної діяльності наказом МОН від 01.07.2021 № 750.

 

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій.

Фонд розвитку інновацій (Ukrainian Startup Fund) надає фінансування у формі грантів. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних експертів. На стадії pre-seed стартап може отримати грант на суму 25 тис дол, на стадії seed – 50 тис дол. Один стартап може сумарно отримати 75 тис дол.

16.03.2021 проведено 22-ий Pitch Day.

Також розпочато акселераційну програму з метою допомогти українським стартапам стати успішними глобальними компаніями. Це навчання, менторство, обмін досвідом і якісний нетворкінг з найсильнішими гравцями міжнародної стартап-екосистеми.

Детальніше за посиланням.

IV квартал
2021
Прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні та на вдосконалення механізмів правової охорони географічних зазначень і традиційних продуктів
Виконується

З метою посилення захисту прав інтелектуальної власності Мінекономіки було здійснено ряд заходів. Так, Верховною Радою України було прийнято низку законів щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності:

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 No 703–IX, спрямований на запровадження дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності: створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ); при цьому Мінекономіки забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності, а НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики. Закон No 703–IX набрав чинності 14.10.2020.

  2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» від 21.07.2020 No 815–IX, спрямований на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Цим Законом, з–поміж інших положень щодо підвищення стандартів правової охорони торговельних марок і промислових зразків, які встановлені у статтях 193–200, 212–218 Угоди про асоціацію, містяться норми щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки і промислові зразки, а саме посилено санкції за порушення прав на них, а також введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом запровадження можливості досудового скасування реєстрацій промислових зразків в адміністративному порядку в Апеляційній палаті (процедура «post grant opposition»). Закон No 815–IX набрав чинності 16.08.2020.

  3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» від 21.07.2020 No 816–IX, спрямований на імплементацію Угоди про асоціацію. Цим Законом, з–поміж положень щодо підвищення стандартів правової охорони винаходів і корисних моделей, які встановлені у статтях 219–223 цієї Угоди, містяться норми щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі, а саме посилено санкції за порушення прав на них, а також введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом надання права будь–якій особі заперечувати проти заявок на винаходи після їх публікації («pre–grant opposition»), запроваджується можливість визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі в адміністративному порядку в Апеляційній палаті («post–grant opposition»). Закон No 816–IX набрав чинності 16.08.2020. Окрім того, Мінекономіки було розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (реєстр. No 3474 від 14.05.2020) з метою скасування застарілої системи маркування контрольними марками примірників творів та об’єктів суміжних прав, яка сприймається добросовісними розповсюджувачами як додаткове навантаження на бізнес, та надання власникам можливості використовувати більш сучасні способи захисту. Законопроєкт було схвалено Кабінетом Міністрів України та подано на розгляд Верховної Ради України. Наразі законопроєкт No 3474 розглядається профільним Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності. 04.11.2020 профільний комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроєкт No 3474 за основу. Очікується його прийняття у першому читанні. Мінекономіки здійснюватиме супроводження зазначеного законопроєкту у Верховній Раді України до моменту його прийняття. Також Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про авторське право і суміжні права» (нова редакція закону).

Цим законопроєктом пропонується серед іншого посилити питання захисту авторського права і суміжних прав, зокрема:

  • спростити для правовласників процедуру вилучення нелегального контенту на веб–сайтах в Інтернеті та поширити цю процедуру на всі об’єкти авторського права і суміжних прав;

  • передбачено повноваження Національної поліції поряд з державними інспекторами з питань інтелектуальної власності Мінекономіки складати протоколи щодо осіб, які не дотримуються порядку припинення порушень авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет;

  • вдосконалено механізм визначення компенсації, що встановлюється судом за порушення авторського права і суміжних прав;

  • до переліку суб’єктів, що мають право звертатися за захистом авторського права і (або) суміжних прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції додатково віднесено осіб, яким надано виключну ліцензію на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, організації колективного управління та об’єднання суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, основною метою діяльності яких є захист авторського права і (або) суміжних прав – у змінах до Господарського процесуального кодексу України пропонується не вважати малозначними справи щодо прав інтелектуальної власності. Законопроєкт внесено на розгляд Кабінету Міністрів України листом Мінекономіки від 04.12.2020 No 2331–02/72071–01, розглянуто на засіданні 18.02.2021 Урядового комітету з питань цифрової трансформації, розвитку громад і територій, освіти, науки та інновацій, охорони здоров’я, захисту довкілля, економічної, фінансової, правової політики та правоохоронної діяльності, за результатами якого законопроєкт доопрацьовується Мінекономіки. Прийняття вищезазначених законопроєктів надасть можливість забезпечити впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності та призведе до покращення інвестиційного клімату в Україні.

Посилення захисту прав інтелектуальної власності на законодавчому рівні відбувається шляхом прийняття законодавчих актів щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності. Так, у 2020 році прийнято закони України:

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності” від 16.06.2020 № 703-IX (спрямований на запровадження дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності);

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями” від 21.07.2020 № 815-IX;

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства” від 21.07.2020 № 816-IX.

04.03.2021 у першому читанні було прийнято законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” (реєстр. № 3474 від 14.05.2020).

Законопроект передбачає скасування застарілої системи маркування контрольними марками примірників творів та об’єктів суміжних прав, яка сприймається добросовісними розповсюджувачами як додаткове навантаження на бізнес, та надання власникам можливості використовувати більш сучасні способи захисту.

Наразі очікується прийняття законопроекту реєстр. № 3474 у другому читанні. Мінекономіки здійснюватиме супроводження законопроекту у Верховній Раді України до моменту його прийняття.

Також Мінекономіки розроблено законопроект “Про авторське право і суміжні права” (нова редакція закону), яким пропонується, серед іншого, посилити захист авторського права і суміжних прав, зокрема:

- спростити для правовласників процедуру вилучення нелегального контенту на веб-сайтах в Інтернеті та поширити цю процедуру на всі об’єкти авторського права і суміжних прав;

- передбачено повноваження Національної поліції поряд з державними інспекторами з питань інтелектуальної власності Мінекономіки складати протоколи щодо осіб, які недотримуються порядку припинення порушень авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет;

- вдосконалено механізм визначення компенсації, що встановлюється судом за порушення авторського права і суміжних прав;

- до переліку суб'єктів, що мають право звертатися за захистом авторського права і (або) суміжних прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції додатково віднесено осіб, яким надано виключну ліцензію на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, організації колективного управління та об’єднання суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, основною метою діяльності яких є захист авторського права і (або) суміжних прав;

- у змінах до Господарського процесуального кодексу України пропонується не вважати малозначними справи щодо прав інтелектуальної власності.

 Законопроєкт 09.06.2021 зареєстровано у Верховній Раді України за № 5552-4, 14.06.2021 направлено на розгляд Комітету з питань економічного розвитку.

Крім того, Мінекономіки розробило законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав».

Прийняття законопроекту сприятиме:

- посиленню адміністративної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав (передбачається санкція як штраф від п’ятдесяти до трьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 5100 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення);

- посиленню  кримінальної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав (передбачається санкція як штраф від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 грн. до 17 000 грн.), або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк;

- конкретизації кримінальної відповідальності за різні способи фінансування піратства.

Законопроект 09.06.2021 зареєстровано у Верховній Раді України за № 5643, 14.06.2021 направлено на розгляд Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Прийняття вищезазначених законопроектів надасть можливість забезпечити впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України.

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконується

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2021-2023 роки” (далі – проєкт розпорядження), де передбачено реалізацію даного заходу. У зв’язку з непідтриманим Міністерством фінансів України проєкту розпорядження в частині виділення бюджетних коштів для реалізації заходів, було проведено узгоджувальну нараду за участю представників заінтересованих органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів України та секретаріату Кабінету Міністрів України. Після чого проєкт розпорядження доопрацьовано МОН та надіслано на повторне погодження до заінтересованих органів. Після отримання погоджень проєкт розпорядження буде внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

17.02.2021 відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Вінницькою міською радою та Громадською спілкою “Вінницький кластер приладобудування та автоматизації”. Головна мета створеного кластеру – це посилення конкурентоспроможності учасників кластеру. Серед запланованих результатів ефективної співпраці – створення продуктів нового покоління з високою доданою вартістю за стандартами цифрової економіки. Також – залучення інвестицій, створення нових якісних робочих місць; розвиток сприятливого клімату для залучення інвестицій.

15.04.2021 в рамках проєкту децентралізованого співробітництва між Вінницькою областю, містом Вінниця та містом Діжон, регіоном Бургундією за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції відбулось підписання Меморандуму про створення інноваційного агропромислового кластера “AgroVin”. Створення агрокластеру, сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності місцевих підприємств агропромислового комплексу та підвищить додану вартість виробленої продукції. Учасники визначили основні напрямками діяльності кластеру, які передбачають розробку пропозицій для покращення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, сприяння впровадження інноваційних продуктів наукових аграрних установ області, проведення самостійних та спільних науково-дослідних робіт щодо створення та оптимізації нових агротехнологій, процесів переробки сільськогосподарської продукції, а також надання консультаційних послуг.

28.04.2021 в рамках цього проєкту проведено онлайн нараду за напрямком “Управління водними ресурсами у сільському господарстві регіону та вирощування органічних культур”. Під час заходу учасники обговорювали погодження дорожньої карти з реалізації четвертого напряму проєкту децентралізованого співробітництва Вінниччини з регіоном Бургундія Франш-Конте (Французька Республіка), яка дозволить забезпечити проведення ефективних заходів з іригації та зрошування в області, а також вирішить питання раціонального використання і охорони водних ресурсів. 

У рамках згаданого проєкту з 7 по 9 червня здійснено візит представників Франції щодо реалізації спільного з французьким технопарком VITAGORA проєкту. 7 червня відбулася зустріч Вінницької облдержадміністрації та керівництва територіальної громади Вінниці з французькою делегацією від міста Діжон та агрокластера “VITAGORA”, регіон Бургундія. Сторони обговорили напрямки подальшої співпраці у поточному році і шляхи реалізації проєкту за чотирма напрямами: створення агрокластера за участю промислових компаній та агровиробників Вінниці та Вінницької області спільно з компанією “VITAGORA”, створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного університету, покращення системи питного водопостачання i водовідведення, а також управління водними ресурсами, що використовуються для сільського господарства.

Реалізація проєктів за визначеними напрямками дозволить Вінниччині розвинути економічну та інвестиційну діяльність в агропромисловій сфері, розширити експортний потенціал. Реалізація проєкту сприятиме впровадженню новітніх інформаційних технологій в агропромисловому секторі та забезпеченні рівних конкурентних умов для всіх суб’єктів господарювання в агробізнесі.

Крім того, 27.04.2021 у режимі онлайн відбувся бізнес-форум “Україна-Австрія: можливості двосторонньої співпраці”, під час якого Надзвичайний і Поважний Посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба поінформував про початок у травні 2021 р. будівництва найбільшого у світі заводу з виробництва зимового спортивного спорядження заводу “Head” у Вінницькій області.

Також, 1 червня з намірами налагодження співпраці та можливістю реалізації інвестиційних проектів на території Вінниччини область відвідали представники турецького бізнесу. Члени делегації поінформували керівництво області про власні досягнення та вже реалізовані проєкти на території Європейських країн, а також вивчили можливості для реалізації аналогічних ідей у області.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробітництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

З метою залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, сприянню інноваційно-інвестиційному та соціально-економічному розвитку Київщини реалізовує важливі напрями діяльності Агенція регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.

За сприяння Агенції регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, за результатами конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, Міністерством розвитку громад та територій України було визначено два проєкти регіонального розвитку, які отримають державне фінансування, а саме:

1) Створення мережі Центрів підтримки підприємців/бізнесу у Київській області.

2) Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку.

Міністерством розвитку громад та територій України визначено, що проєкт регіонального розвитку “Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку” обраний Конкурсною комісією переможцем та рекомендований для фінансування у 2021 році.

Одеська ОДА:

Питаннями інноваційних технологій в Одеській області безпосередньо займаються: Південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ “ІНВАЦ”, які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

ТОВ “ІНВАЦ” спільно з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації, Південним науковим центром НАН України та МОН України і Одеською обласною організацією роботодавців проводиться щорічний конкурс інноваційних проєктів, приурочений до Дня науки України. В Одеській області функціонує 1 науковий парк –  ТОВ “Науковий парк Одеського політехнічного університету”, який створений та зареєстрований відповідно до вимог законів України “Про наукові парки”, “Про науковий парк “Київська Політехніка”.

На сьогодні, в рамках наукових досліджень та експериментальних розробок у сфері технічних наук і технологій, Науковим парком реалізовано наступні проєкти:

- створення науково-технічної продукції “Визначення теплових втрат в тепломережі КП “Одеської ТЕЦ-2”;

- створення науково-технічної продукції з апробації положень “Методики оцінки крихкої міцності корпусів реакторів ВВЕР” СОУ НАЕК 177:2019” з метою уніфікації вимог до розрахунку теплогідравлічних параметрів та імовірнісних оцінок в рамках ОТС та ПТЕ енергоблоків АЕС України»;

 - створення науково-технічної продукції з розробки “Керівництва з експлуатації агрегату пастеризації мод. ERM07.01” на підставі оцінювання ризиків;

- виконання робіт за науковим проектом “Цифрофізація освітніх бізнес процесів 2020”;

В процесі реалізації перебуває:

- проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження віброперетворювачів МВ-43 і апаратури виміру вібрації УИПВ-9;

 - створення науково-технічної продукції з розроблення пропозицій та експериментального дослідження параметрів роботи котельних пристроїв ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” у частині “Корегування тягодуттьового тракту котла ДЕ-10”;

 - послуги з інженерного проектування (Розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку схеми теплопостачання м. Одеси).

Полтавська ОДА:

У Полтавській області триває процес створення та розбудови наукової бази, стартапів та навчально-наукових центрів.

23.03.2021 відкрито перший в області Центр підтримки технологій та інновацій для представників малого та середнього бізнесу, стартапів, винахідників та креативних індустрій на базі Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” (далі – Університет).

На базі Університету діють:

     - стартап-школа мережі “SIKORSKY CHALLENGE” та бізнес-інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану. Разом з тим, 10.03.2021 у ході проведення VII Міжнародного галузевого форуму “Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України”, який відбувся на базі закладу вищої освіти, між Університетом та Полтавською міською радою було укладено два Меморандуми: про партнерство та співпрацю в сфері освіти, науки, а також  щодо реалізації  програми створення та підтримки у місті Полтаві інноваційного кластеру, спільно з ТОВ “Інноваційний холдинг “СІКОРСЬКІ ЧЕЛЕНДЖ”;

     - перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством “Сіменс Україна”;

    - тренінг-центр компанії “Wellsite Digital” для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

     - навчально-виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK “Нафтогаз” і ТОВ “Геосинтез Інженірінг”, лабораторія хімії, а також навчально-науковий полігон нафти та газу.

У Семенівському районі Полтавської області працює агропромисловий бджільницький Кластер “Меди Межиріччя”, який надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників високоякісної продукції з натурального меду торгової марки “Меди Межиріччя”.

У Глобинському районі Полтавської області успішно працює ТОВ “Арніка Органік”. Компанія є однією з ефективних виробників та експортерів власно вирощеної органічної продукції, яка використовує новітні методи ведення сільського господарства: сучасну техніку та інноваційні технології, а також щороку бере активну участь у міжнародних виставкових заходах.

Тернопільська ОДА:

Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” та з метою активізації інноваційної інфраструктури області з міжнародними програмами в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створено навчальну лабораторію інновацій.

Міжуніверситетський регіональний стартап центр (далі - Стартап центр ТНТУ) на базі факультету управління та бізнесу у виробництві. Даний Стартап центр створений в рамках європейського проекту TEMPUS SUCSID (530349-TEMPUS-1-2012-1-FR-TEMPUS-JPHES) “Створення міжуніверситетських Стартап центрів для підтримки і просування студентської інноваційної діяльності”.

За сприяння міжнародного консорціуму університетів - членів проекту “Університет для потреб” Стартап центр отримав сучасне комп’ютерне обладнання. Також в результаті стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти підготовлено та апробовано п’ять сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання впродовж життя будуть надаватися в Стартап центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей.

Основна мета іншого проекту за програмою TEMPUS “Модернізація освітніх курсів для магістрів і аспірантів з інформаційної безпеки (кібербезпеки) і стійкості” полягає у підготовці нового покоління інвестиційний проектів з комерціалізації технологій, що генерують енергію з альтернативних джерел, теоретико - організаційні засади здійснення регіональної фіскальної політики та фіскальної децентралізації. Обґрунтовано підходи щодо збільшення дохідної частини місцевих бюджетів на основі побудови економіко-математичних моделей оптимізації оподаткування нерухомості та застосування податкових преференцій, підготовлено методичні рекомендації щодо інтеграції маркетингових комунікацій для формування лояльності споживачів для Бізнес-центру новітніх технологій міста Тернополя.

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Національним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєктів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Натуральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

23.03.2021 проведено конференцію “Презентація ландшафту Індустрії 4.0 Харківського регіону” на базі Unit.city Kharkiv .

24-26.03.202 у Харкові проведено Міжнародну спеціалізовану промислову виставку-форум “Kharkiv Prom Days 2021” (далі – Форум).

Основною метою Форуму було налагодження комунікації між підприємствами та потенційними замовниками, висвітлення технологічних можливостей підприємств Харківської області в промисловій сфері. Формат заходу передбачав, паралельно з виставкою продукції підприємств – учасників, он-лайн презентації найбільших промислових підприємств Харківської області для іноземних замовників.

Іноземними фахівцями для учасників форуму були проведені семінари: “Сертифікація виробництв для виходу на ринки Європи”, “Підготовка української компанії до виходу на ринок країн GCC. Приклад Саудівської Аравії”, “Співпраця Україна-Італія” та “Особливості співпраці Україна – Африка”.

Також під час заходу відбулись індивідуальні онлайн-переговори учасників Форуму з діловими партнерами у форматі B2B.

Виставка пройшла за участю представників посольств, торгових палат та бізнес-місій Пакистану, Туреччини, Німеччини, Італії, КНР, Саудівської Аравії, Ізраїлю та інших зацікавлених у співробітництві країн.

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у таких провідних закладах вищої освіти області: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Національний аерокосмічний університет ім. М. Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут”; Харківський національний університет будівництва і архітектури та Харківський національний університет радіоелектроніки.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти як однієї з найбільш креативних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер. Розвиток ІТ сфери визначено як горизонтальну галузь смарт-спеціалізації регіону відповідно до Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Національний університет “Чернігівська політехніка” у партнерстві з громадською спілкою “Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини “Чернігівський ІТ кластер” спільно реалізують проєкти, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

В регіоні діє Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців.

Проєкт “Розвиток хаб-системи підтримки підприємництва, інновацій та стартапів в Чернігівській області” пройшов конкурсний відбір проєктів Програми підтримки секторальної політики, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ЄС. Даним проєктом передбачено створення та забезпечення функціонування за “кущовим принципом” мережі центрів підтримки підприємництва та координацію діяльності з Центром підтримки підприємництва, інновацій та стартапів, створеного на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області.

У регіоні функціонує “Кластер легкої промисловості Чернігівської області”, який поєднав у собі виробничі підприємства, креативні індустрії, Національний університет “Чернігівська політехніка”, а також органи самоврядування і влади для досягнення високого економічного результату та розвитку галузі легкої промисловості Чернігівщини.

На базі Національного університету “Чернігівська політехніка” створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”, Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ “Бізнес-інноваційний центр”.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” діє інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся. В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих й навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби функціонує науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та діяльності органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревообробно–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–науковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та перспектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

IV квартал
2021
Реалізація проєктів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконано
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Виконано

МОН:
Протягом 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8–ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з дослі- джень та інновацій «Горизонт 2020» (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн–членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС «Горизонт Європа» та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС «Горизонт 2020» та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», налагодити професійні зв’язки з іншими країнами–учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Також Україна є активним учасником програми Європейського Союзу Еразмус+ (2014 – 2020 рр.), що виконується на запровадження положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства (Розділ V, Глави 23–26, Стат- ті 430–445). Українські заклади вищої освіти є активними учасниками програми Еразмус+ у сфері вищої освіти з міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами і Європейських студій та інших напрямів та сфер.

За даними Національного Еразмус+ офісу в Україні показники успішності України в програмі Європейського Союзу Еразмус+ є наступними.

За результатами конкурсів 2015 – 2020 рр. напряму «Міжнародна кредитна мобільність» підтримано 1717 проєктів на організацію міжнародної академічної мобільності у співпраці з 192 українськими закладами вищої освіти у партнерстві з університетами держав–членів ЄС.

11505 українських здобувачів вищої освіти та науково–педагогічних працівників взяли участь у навчанні та викладанні і підвищенні кваліфікації в європейських закладах вищої освіти.

За результатами 7 конкурсів індивідуальних стипендій для навчання за напрямом «Спільні освітні програми» обрано 288 стипендіатів, з яких 274 українські студенти отримали стипендії на навчання за спільними магістерськими програмами Еразмус Мундус (Erasmus Mundus Master Courses and Erasmus Mundus Joint Master Degrees – EMJMDs). 14 здобувачів вищої освіти отримали стипендії для здобуття ступеня доктора філософії за спільними докторськими програмами (Erasmus Mundus Joint Doctorates – EMJD).

У період з 2015 до 2020 рр. за участі України розпочалось або триває впровадження 48 проєктів міжнародної співпраці за напрямом «Розвиток потенціалу у сфері вищої освіти». Понад 200 партнерів з України, серед яких понад 100 закладів вищої освіти, наукові установи, громадські організації, державні та бізнес структури спільно з партнерами з різних країн–членів і партнерів Програми Еразмус+ реалізують 39 спільних і 9 структурних проєктів, серед яких 19 національних і 31 багатонаціональних проєктів за участі 28 країн–членів та 19 країн–партнерів Програми.

34 українських організацій змогли довести додану вартість і цінність свого потенціалу для участі у впровадженні інноваційних проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства», включаючи 12 закладів вищої освіти. Крім того, 6 закладів вищої освіти України впроваджують проєкти за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері вищої освіти», а 2 заклади вищої освіти є партнерами 10 проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері освіти дорослих».

121 проєктів Жана Моне за участі 57 організацій з України стали переможцями 7 конкурсів з 2014 р. до 2020 р.: 45 закладів вищої освіти, 2 дослідницькі інститути, 10 громадських організацій.

МКІП:

З 2016 року Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», найбільшій програмі ЄС для сектору культури і креативних індустрій, яка надає доступ до фінансування проєктів у сфері культури і креативних індустрій, підтримує розвиток європейських професійних мереж і платформ, заохочує розбудову партнерських зв’язків між країнами–учасницями, сприяє посиленню конкурентоспроможності сектору, надає підтримку ініціативам з охорони і промоції європейської культурної спадщини та культурного і мовного розмаїття Європи.

У 2020 році Україна приєдналася до Європейського фонду підтримки спільного виробництва тарозповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів «EURIMAGES», метою якого є заохочення спільного виробництва, розповсюдження, трансляції та використання кінематографічних і аудіовізуальних творів, які відповідають критеріям, встановленим Європейською конвенцією про спільне кіновиробництво.

Приєднання до «Єврімаж» відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникам для створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям для популяризації якісного європейського кіно.

Також слід зазначити про результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проєктів з України здобули перемогу.

Є один підтриманий проєкт з українською організацією–лідером Інтерньюз–Україна «ARTIFAKE: Art Invades Fakes» (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:

  • Tbilisi Architecture Biennial – What do we have in Common – Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»).

  • Modernism for the Future 360/365 – Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)

  • B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world –Glowing Harp, Ukraine / «Арфові барви», Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

  • Reading Dogs Partnership – Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).

Протягом 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн–meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020) та започатковано серію відкритих онлайн–інтерв’ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 – на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 – про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 – про досвід мережування).

За підтримки ЄС на виконання Меморандуму між Мінкультури і Британською Радою в Україні впродовж 2017–2020 рр. реалізовано проєкт «Культурні мости» (Culture Bridges), спрямований на налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними організаціями та інституціями в Україні та ЄС (у рамках проєкту надано підтримку заходам з підтримки міжнародної мобільності фахівців та проєктів міжнародної співпраці).

Впродовж 2019 – 2020 рр. в Україні за підтримки ЄС успішно реалізується програма розширення контактів між людьми: Дім Європи (House of Europe), метою якої є професійні та творчі обміни, нетворкінг, навчальні візити та підтримка проєктів співпраці між Україною та ЄС в сфері культури, креативних індустрій, медіа, соціальному підприємництві, освіті, медицині, роботі з молодю.

IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Виконується
II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

Відповідна інформація розміщується на експортному веб–порталі, що був запущений 23.12.2020 на платформі Дія. Бізнес.

Також інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС, ДМС, Держпродспоживслужби.

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії
Виконується

МОН:
В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено 31.01 та 19.06.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також 25.06.2020 було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

МОН

В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Канадсько–українського проєкту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та «Підтримка рамкових умов для торгівлі», що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно–консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес–асоціацій, конференції.

Проєктом CUTIS організовано 62 торгові місії до Канади та місії баєрів до України, більш ніж 1900 представників з більш ніж 1200 українських компаній взяли участь у 44 заходах проєкту щодо економічних можливостей, які надає підписання CUFTA; проведено 1213 зустрічей між потенційними українськими та канадськими партнерами; 392 українські компанії (813 їх представників) взяли участь у зустрічах з потенційними канадськими партерами, організованих проєктом; розроблено 17 посібників для МСП з різних аспектів експорту до Канади. Підготовлено 10 навчальних фільмів «Як експортувати до Канади». Розроблено та запроваджено в 11 ТПП, 2 школах бізнесу та 1 громадській організації навчальну програму «Як експортувати в Канаду». Створено портал для сприяння експору з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Портал адмініструє Канадсько–Українська торгова палата.

У 2020 році GIZ провів 5–денний онлайн курс «Інфраструктура якості – ключовий чинник інноваційного розвитку економіки України» та вебінар «Оновлене законодавство ЄС в національній політиці України в сфері технічного регулювання».

На сайті ДУ «Офіс з просування експорту України» розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

22.12.2020 Офіс з просування експорту України за стратегіної та інституційної підтримки Уряду та Мінекономіки запущено Єдиний експортний веб–портал на платформі Дія.Бізнес.

Міндовкілля:

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) проєкту з «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні».

Протягом 2020 року проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні»:

  • Проведено 4 семінари–тренінги для учасників, які є представниками різних зацікавлених сторін з питань основ функціонування СТВ, а також із встановлення максимально допустимого (граничного) обсягу викидів парникових газів для цілей СТВ. Для досягнення необхідного результату влітку було проведено тендер (на основі погодженого представниками Міністерства технічного завдання) та відібрано консорціум міжнародних та національних експертів. Наразі тренінгова концепція для працівників уповноваженого органу, для операторів установок та для верифікаторів знаходиться на стадії розробки. З представниками Міністерства визначено цільові групи та попередньо узгоджено перелік тем тренінгів, що планується провести у 2021 році.

  • Продовженно роботу з розроблення програмного забезпечення для збору та управління даними про викиди парникових газів від установок (DMS). На кінець звітного періоду було:

    1. узгоджено структуру DMS та визначено функціональні аспекти та особливості її архітектури;

    2. розроблено модуль реєстрації установки в Єдиному реєстрі та модуль затвердження плану моніторингу та здійснено їх тестування;

    3. проведено тендер та придбано необхідне технічне обладнання для функціонування DMS;

    4. також було підготовлено інструкції для операторів установок та для співробітників уповноваженого органу по модулю No1 «Реєстрація оператора та установки» та по модулю No2 «Затвердження планів моніторингу».

Із представниками Міністерства узгоджено дорожню карту щодо досягнення запланованого результату та погоджено технічне завдання, що лягло в основу тендеру для пошуку необхідних експертів.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконується

Міндовкілля:
За участі Проєкту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації». Законопроєктом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроєкт розширює складові поняття «екологічна інформація» у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви. Вказаний законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», створенно онлайн реєстр документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечено вільний доступ до зазначених реєстрів.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Міндовкілля реалізується пілотний проеєкт «Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні». Першим результатом пілотного проєкту стало створення онлайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показники: «A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air» і «D1 Protected areas», які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Також реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги APENA–3 щодо проєкту «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів».

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно–технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно–інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів «SХ–Gоvernment» Міндовкілля.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Міндовкілля і Мінекономіки від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу «Подання декларацій про відходи» https://e–eco.gov.ua/

На веб–сайті Міндовкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги «Оцінка впливу на довкілля» https://mepr.gov.ua/content/ocinka–vplivu–na–dovkillya–ediniy–reestr.html

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна «гаряча лінія».

На веб–сайті Міндовкілля забезпечено функціонування розділу «Відкриті дані» https://mepr.gov. ua/timeline/Vidkriti–dani.html, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб–порталу відкритих даних.

IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів з активізації впровадження екологічного управління згідно з міжнародними стандартами ISO 14000 та ISO 19000
Виконується

Міндовкілля:
Виконання зазначеного завдання Міндовкілля здійснює в рамках діяльності Центру екологічної стандартизації, забезпечення функціонування секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (далі – ТК 82), а також участі у роботі міжнародних технічних комітетів/підкомітетів зі стандартизації ISO та IEC, регіональних технічних комітетів стандартизації CEN та CENELEC.

Протягом 2020 року Технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» проводились роботи щодо розроблення стандартів серії ISO 14000.

Зокрема, продовжувалась робота над розробленням ДСТУ ISO 14067:201 «Парникові гази. Вуглецевий слід продукту. Вимоги та настанови для кількісного визначення (ISO 14067:2018, MOD), а саме готується справа для передачі в Національний орган стандартизації на прийняття.

Проводилася нарада на базі ТК 82 щодо схвалення проєктів національних стандартів України та надані погодження остаточних редакцій проєктів:

  • ДСТУISO14067:202 «Парникові гази. Вуглецевии слід продукції. Керівні настанови з кількісно- го визначення та надання інформації»;

  • ДСТУ ХХХХ:202Х «Автомобільні дороги. Оцінка впливу на довкілля»;

  • ДСТУ ХХХХ:202 «Хемосорбенти вапняні. Класифікація, технічні вимоги та методи випробувань»;

  • ДСТУ ХХХХ:20ХХ «Автомобільні дороги. Очищення поверхневих стічних вод;

  • ДСТУ ISO 14002–1:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо використання ISO 14001 для враховування екологічних аспектів та умов в екологічній тематичній сфері. Частина1. Загальні положення» (ISO 14002–1:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14005:202_ «Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу до поетапного запровадження» (ISO 14005:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14008:202_ «Грошове оцінювання впливів на довкілля та пов’язаних з ними екологічних аспектів» (ISO 14008:2019, IDT);

  • ДСТУ ISO 14033:202_ «Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади» (ISO 14033:2019, IDT).

  • Відбулася нарада з питань погодження висновку про прийняття міжнародного НД як національного ДСТУ EN ISO 361 (EN ISO 361:2015, IDT) Основний символ іонізуючого випромінювання методом підтвердження.

В 2020 році були впроваджені до національної стандартизації наступні стандарти:

  • ДСТУ 9060:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Критерії оцінки та показники впливу на довкілля

  • ДСТУ 9061:2020 Оцінка впливу на довкілля. Транспортні споруди. Настанова щодо підготування звіту з оцінки впливу на довкілля

Мінекономіки:

За інформацією державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (далі – ДП “УкрНДНЦ”), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації, національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 18 372 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП “УкрНДНЦ” (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 “Guidelines for auditing management systems” прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 “Настанови щодо здійснення аудитів систем управління”, який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який чинний з  01.01.2021.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 “Екологічне керування” (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проектування;

2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики;

4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції;

8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади;

9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

10. ДСТУ ISO 14005:2020 (ISO 14005:2019, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо гнучкого підходу щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

11. ДСТУ ISO 14051:2015 (ISO 14051:2011, IDT) Екологічне управління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

16. ДСТУ ISO 14033:2020 (ISO 14033:2019, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, затвердженої наказом ДП «УкрНДНЦ» від 18.03.2021 № 91, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

EN ISO 14006:2020 “Системи екологічного керування. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

EN ISO 14007:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод”;

ISO 14016:2020 “Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів”;

EN ISO 14063:2020 “Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади” (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

За інформацією державного підприємства «Український науково–дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 No 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

На 01.01.2021 національний фонд нормативних документів становить 27 083 документів, з них 17 740 гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Відповідно до Каталогу національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який розміщено на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ» (адреса: uas.org.ua), міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Guidelines for auditing management systems» прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління», який буде скасовано 01.01.2022. Нову редакцію міжнародного стандарту ISO 19011:2018 прийнято методом перекладу як ідентичний національний стандарт ДСТУ ISO 19011:2019, який набере чинності з 01.01.2022.

Прийнято як національні 22 міжнародні стандарти ISO серії 14000, які належать до коду міжнародного класифікатора стандартів (ISC) 13.020.10 «Екологічне керування» (охоплює також сертифікацію та аудит), а саме:

  1. ДСТУ ISO 14006:2013 Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування;

  2. ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій;

  3. ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характери- стики;

  4. ДСТУ ISO 14040:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура;

  5. ДСТУ ISO 14041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації;

  6. ДСТУ ISO 14044:2013 Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Вимоги та настанови;

  7. ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проєктування та розробляння продукції;

  8. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настано- ви та приклади;

  9. ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування;

  10. ДСТУ ISO 14005:2015 (ISO 14005:2010, IDT) Системи екологічного управління. Настанови щодо поетапного запровадження системи екологічного управління, використовуючи оцінювання екологічних характеристик;

  11. ДСТУISO14051:2015(ISO14051:2011,IDT) Екологічнеуправління. Обліковування витрат, пов’язаних із матеріальними потоками. Загальні принципи та структура;

  12. ДСТУ ISO 14050:2016 (ISO 14050:2009, IDT) Екологічне управління. Словник термінів

  13. ДСТУ ISO 14004:2016 (ISO 14004:2016, IDT) Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо запроваджування;

  14. ДСТУ ISO 14031:2016 (ISO 14031:2013, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної дієвості. Настанови;

  15. ДСТУ ISO 14045:2016 (ISO 14045:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання екологічної ефективності продуктивних систем. Принципи, вимоги та настанови;

  16. ДСТУ ISO/TS 14033:2016 (ISO/TS 14033:2012, IDT) Екологічне управління. Кількісна екологічна інформація. Настанови та приклади;

  17. ДСТУ ISO/TR 14049:2016 (ISO/TR 14049:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Ілюстративні приклади застосування ISO 14044 для визначення цілі, сфери застосування та інвентаризаційного аналізування;

  18. ДСТУ ISO 14034:2017 (ISO 14034:2016, IDT) Екологічне управління. Перевіряння екологічних технологій (ПЕТ);

  19. ДСТУ ISO 14046:2018 (ISO 14046:2014, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Принципи, вимоги та настанови;

  20. ДСТУ ISO 14052:2018 (ISO 14052:2017, IDT) Екологічне управління. Облікування витрат, пов’язаних з матеріальними потоками. Настанови щодо практичного запровадження в ланцюгу постачання;

  21. ДСТУ ISO/TR 14073:2018 (ISO/TR 14073:2017, IDT) Екологічне управління. Водний слід. Ілюстративні приклади застосування ISO 14046;

  22. ДСТУ ISO/TR 14047:2016 (ISO/TR 14047:2012, IDT) Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Приклади застосування ISO 14044 до ситуацій оцінювання впливу життєвого циклу.

Крім того, до проєкту Програми робіт з національної стандартизації на 2021 рік, включено роботи щодо прийняття в Україні 4 міжнародних та європейських стандартів щодо екологічного керування, а саме:

  • EN ISO 14006:2020 «Системи екологічного управління. Настанови щодо запроваджування екологічного проєктування» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14006:2013 (ISO 14006:2011, IDT));

  • EN ISO 14007:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо визначення екологічних витрат і вигод»;

  • ISO 14016:2020 «Екологічне управління. Настанови щодо забезпечення достеменності екологічних звітів»;

  • EN ISO 14063:2020 «Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією. Настанови та приклади» (прийняття на заміну ДСТУ ISO 14063:2008 (ISO 14063:2006, IDT)).

IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Наразі працює Фонд розвитку інновацій, основним завданням якого є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Євро- пейська Бізнес Асоціація (EBA) та Український фонд стартапів запустили платформу корпоративних інновацій, що дозволить стартапам знайти можливості для пілотування своїх продуктів або ж залу- чення додаткового фінансування, а компанії зможуть впроваджувати найпрогресивніші рішення та технології для оптимальної роботи без додаткових витрат коштів та часу.

Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим укра- їнським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб–порталі за інтернет–посиланням https://usf.com.ua/.

Також слід зазначити, що 01.07.2020 у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт No 3760 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями».

17.12.2020 Верховна Рада ухвалила Закон No 1116–ІХ, який передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро. Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково–технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно–рекреаційній сфері. Також передбачено створення спеці- альної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 Мінекономіки було розпочато реалізацію експериментального проєкту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово–кредитну установу. З 01.01.2019 відбувалася практична реалізація експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Прийом заявок претендентів було завершено 30.09.2019. Після чого протягом 2019 та 2020 років відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу. Більш детальну інформацію можна дізнатись у Державної інноваційної фінансово–кредитної установи як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інтелектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту

Мінекономіки:

Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Також до 12.03.2020 Мінекономіки проводилось опитування «Інноваційна діяльність в Україні: чинники успіху та перешкоди» серед власників, керівників, менеджерів бізнесу та організацій. Мета дослідження полягала у виявленні потреби бізнесу в сфері інноваційної діяльності та визначенні можливостей і форм співпраці з державою в частині монетизації інновацій.

МОН:

З метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти, науковими парками і науково–дослідними установами командою МОН організовано та проведено 31.01.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 чергові робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сфері банківської діяльності та платіжних систем, а також 19 червня 2020 року – у сфері молокопереробної галузі.

Також організовано і проведено 25 червня 2020 року презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінцифра), закладів вищої освіти та наукових установ.

Для забезпечення функціонування комунікаційного механізму – технологічного веб–ресурсу (онлайн–платформи), де бізнес і держава можуть стати потенційними замовниками інновацій: з одного боку, бізнес та держава роблять заявку на розв’язання їхніх проблем, а з іншого, науковці, студенти, винахідники пропонують інноваційні рішення, які потім масштабуються та стають основою для власного інноваційного бізнесу, командою МОН розроблено демоверсію вебплатформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM) (в рамках участі в інноваційній програмі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) «EU Association Lab»).

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій», який визначає основні засади державної інноваційної політики, а також державної підтримки для забезпечення розбудови національної інноваційної екосистеми, що забезпечує створення та впровадження інновацій. З метою забезпечення проведення громадського обговорення, відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на офіційному веб–сайті (розділ «Обговорення проєктів документів») 09.12.2020 оприлюднено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій». Станом на кінець 2020 року зазначений законопроєкт проходить погодження із зацікавленими органами виконавчої влади.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій» внесено до Верховної Ради України – реєстр. No 4623 від 21.01.2021 – http://bit.do/fN2wc та розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС 03.03.2021.

Завдання 3. Поліпшення правових та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2018 році
Виконано

Офіс з просування експорту в рамках технічної допомоги ЄБРР підготовив та розмістив на своєму сайті  торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів).

Додатково для сектору легкої промисловості було проведено дослідження із визначення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також, було проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників), навчальний практикум щодо ринку Китаю в межах програми Go China (48 учасників) та освітній вебінар щодо особливостей виходу на ринок Великої Британії (40 учасників).

За інформацією Мінагрополітики, здійснено процедуру набуття чинності Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про інвестиційне співробітництво у сфері сільського господарства. (постанова КМУ від 04.07.2018 № 522). Метою підписання Меморандуму є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у галузі сільського господарства та заохочення інвестицій в агропромисловий комплекс України.

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту” підготовлено та розміщено на сайті торгові профілі наступних країн у фокусі:

Індія. Огляд ринку “зелених” технологій;

Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій;

Німеччина. Огляд ринку;

Ізраїль (меблі, легка промисловість); 

Грузія (харчова промисловість); 

Велика Британія (меблі);

ОАЕ. Огляд ринку харчової промисловості;

ОАЕ. Огляд ринку кондитерських виробів;

Огляд ринку легкої промисловості Литви, Латвії та Естонії.

Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням КНР та Держпродспоживслужбою щодо співробітництва та сприяння імпорту та експорту м'яса птиці між Україною та Китаєм (07.06.2018). Відбулися візити китайських інспекторів в Україну з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом та експортом черешні (11-15.06.2018) та м’яса птиці (09-17.11.2018). Розширено доступ на ринок Китаю переліку українських експортерів соняшникового шроту (всього 27 підприємств) (27.06.2018) та переліку українських підприємств, яким було надано право експорту молочних продуктів (включено ще одне підприємство, всього 28) (23.07.2018).

Мінекономрозвитку спільно з Дослідним центром зовнішньої торгівлі при Київській школі економіки за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проводиться дослідження ринку Німеччини. Також у 2019 році заплановано розробити комплекс заходів щодо наступних країн у фокусі: Китай, ОАЕ, Індія, Польща та Туреччина з метою розробки стратегічних програм виходу українських експортерів на ці ринки.

IV квартал
2019
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2019 році
Виконано

У 2019 році Мінекономрозвитку та ДУ “Офіс з просування експорту України” підготовлено та розміщено на сайтах торгові профілі наступних країн у фокусі: Індії. Огляд ринку; Індія. Огляд ринку “зелених” технологій; Індія. Огляд ринку аерокосмічних технологій; Німеччина. Огляд ринку: Ізраїль. (меблі, легка промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість), Велика Британія (меблі), Грузія (харчова промисловість).

20.02.2019 Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об’єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів. Підписання Меморандуму дасть значні можливості для збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширення товарної номенклатури, та для поглиблення співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки.

З метою активізації зусиль на збільшенні експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС, інформаційно-роз’яснювальну роботу відділами з економічних питань в складі посольств України у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС - веб-сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС.

Проведено та презентовано дослідження світового ринку книговидання.

Проведено та презентовано дослідження щодо визначення пріоритетного ринку для експорту ювелірних виробів.

Підготовлено та презентовано огляд вимог до продукції на ринку ЄС для виробників ягід.

Проведено освітні події Export Talks щодо ринку Ізраїлю (114 учасників), щодо ринку Грузії (78 учасників).

МЗС: З метою активізації зусиль на збільшенні  експорту до країн у фокусі посилено, зокрема в ракмах діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС,  інформаційно-розяснювальну роботу відділами з економічних питань в складі наших посольств у відповідних країнах з інформування ділових кіл країн у фокусі щодо економічної доцільності налагодження співробітництва саме з українськими компанії, враховуючи їх конкурентні переваги.

Мінагрополітики листом від 04.02.2019 №37-23-9/2608 направило Мінекономрозвитку пропозиції до Плану дослідження для розробки стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі відповідно до Експортної стратегії України (зокрема Німеччини).

IV квартал
2020
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2020 році
Заплановано до виконання
IV квартал
2021
Розроблення комплексу заходів на підставі проведеного аналізу щонайменше для трьох країн у фокусі у 2021 році
Виконується

Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» підготовлено та розміщено на сайтах (me.gov.ua та https://epo.org.ua/) торгові профілі наступних країн у фокусі: Швеції, Австрії, Бельгії, Польщі, Великої Британії, Німеччини (харчові продукти), Франції (легка промисловість), ОАЕ, Китаю, Індії, Японії, Нігерії, Туреччини та Ізраїлю (сектор IT, меблів, харчові продукти), Канади (ринок цвяхів). Додатково для сектору легкої промисловості проведено дослідження із визна- чення перспективних ринків серед країн ЄС та надано огляд вимог до продукції цього сектору на ринку ЄС. Також проведено серію освітніх подій з країнами у фокусі «Export Talks», метою яких стало ознайомлення українських експортерів з можливостями та потенціалом виходу на ринок, вимогами, головними трендами, споживчими особливостями цільового ринку.

Запущено «Хелпдеск для експортерів до ЄС» – веб–сторінку про основні вимоги до продукції на ринку ЄС (далі Хелпдеск).

Впродовж 2020 року Мінекономіки та ДУ «Офіс з просування експорту» здійснено огляди вимог до продукції на ринки ЄС та аналізи зовнішніх ринків, а саме: харчова та переробна промисло- вість – огляд вимог для молочної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для м’ясної продукції на Хелпдеску, огляд вимог для хлібобулочної продукції на Хелпдеску; огляд діючих імпортних мит і наявності квот на різні категорії соків в ПАР, Китаї і Японії; тренди світового ринку борошняних ко- ндитерських виробів; огляд вимог та проведення семінару для компаній асоціації світового ринку органічних соків; тренди світового ринку шоколадних виробів; огляд зовнішнього ринку ОАЕ.

Всі сектори – гайд: «Як дізнатися тарифні та нетарифні обмеження?»; гайд: «TradeMap: як дослі- дити міжнародний попит на свій товар»;

Машинобудування – огляд вимог для кабелів; огляд ринку аграрного; огляд вимог до продукції на ринку ЄС для компаній; огляд зовнішнього ринку з використанням міжнародних баз даних для 

компанії; огляд вимог до продукції на ринку ЄС; огляд ринку трубопровідної арматури окремих європейських країн.

Меблева промисловість – тренди світового ринку меблів.

З початком пандамемії COVID–19 запущено нову послугу – огляди трендів світового ринку.

МЗС:

В рамках Ради експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у нала- годженні контактів з вітчизняними партнерами.

II квартал
2018
Розроблення плану імплементації механізму електронного “єдиного вікна”
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Підготовка та затвердження нормативно-правових актів з питань впровадження електронного “єдиного вікна” для всіх процедур митного оформлення товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

  • обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
  • поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
  • зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
  • визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
  • зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

  • широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
  • спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
  • взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
  • обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
  • спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
  • зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
  • скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
  • віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Визначення пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури за такими основними напрямами: розроблення заходів для реалізації проекту “Економічного поясу Шовкового шляху”; внутрішні водні шляхи (річкові порти); українські залізниці; регіональні порти
Виконується

За інформацією Мінінфрастуктури, у 2018 році у сполученні Китай – Україна – Словаччина курсувало 3 контейнерних поїзди (за маршрутами: Китай – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Монголія – Росія – Україна – Словаччина; Китай – Казахстан – Росія – Україна – Словаччина). Всього перевезено 11 966 ДФЕ контейнерів – у 4,8 рази більше, ніж у 2017 році.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА” (05.09.2018 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 0198). Угода визначає основні умови здійснення мультимодальних перевезень між транспортними організаціями, операторами мультимодальних перевезень, вантажовідправниками, вантажоодержувачами під час виконання мультимодальних перевезень вантажів, визначає права, обов’язки та відповідальність кожного учасника транспортних операцій. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

У м. Баку (Азербайджан) 22.12.2018 року відбулись загальні збори об’єднання юридичних осіб “Міжнародна асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” (далі – ТМТМ), у ході яких учасниками було затверджено строки доставки вантажів по кожній ділянці маршруту ТМТМ, прийнято рішення стосовно розробки єдиного формату розміщення інформації про тарифні ставки на сайтах своїх компаній та визначення механізму взаємної відповідальності перевізника та оператора за терміни доставки вантажів по маршруту ТМТМ. У 2018 році з Китаю до України за маршрутом ТМТМ перевезено 64 контейнера з обладнанням для бурових установок. Ці контейнери надійшли на територію України призначенням на станцію Полтава-Київська. Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 2475а-д від 09.07.2018 року, внесений народними депутатами України Б. Козирем та іншими). Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

У грудні 2018 року під час візиту до України Віце-прем’єра Держради КНР Ма Кая та проведення Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР Сторони підписали План дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.». Розроблено покроковий план виконання домовленостей, досягнутих за результатами Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, у тому числі, Плану дій Україна - КНР з реалізації ініціативи спільної побудови «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ ст.», який виконується центральними органами виконавчої влади України. Причетними ЦОВВ опрацьовується проект Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України про початок підготовки двостороннього плану співробітництва зі спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху ХХI століття, який планується до підписання у квітні поточного року під час Другого форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходитиме у м. Пекін.

20.11.2019 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1092-р подав до Верховної Ради України Закон України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА”. Приєднання до Угоди сприятиме подальшому розвитку транспортних комунікацій та торговельних зв’язків між країнами Європи та Азії транзитом територією України та зміцненню конкурентних позицій України на світових ринках транспортних послуг.

Розробка заходів з розвитку внутрішніх водних шляхів буде здійснюватися після прийняття проекту Закону України “Про внутрішній водний транспорт”, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. № 1182-1 від 06.09.2019.

Розпочато модернізацію регіональних портів, що дозволить розширити географію польотів і в перспективі залучити “лоу-кости” до регіональних портів.

IV квартал
2019
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань реалізації пріоритетних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання
II квартал
2020
Розроблення комплексу заходів та реалізація пілотних проектів розвитку транспортної та логістичної інфраструктури
Заплановано до виконання

Мінінфраструктури:
Розроблено План заходів з реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, яким передбачено такі заходи:

  • підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі;

  • забезпечення проєктування та розроблення моделі майбутньої транспортно–логістичної системи на підставі статистичних даних, якісної діагностики та правильного сегментування, визначення ефективних напрямів розвитку транспортно–логістичної системи країни;

  • удосконалення умов перевезень пасажирів та вантажів, забезпечення збалансованого розвитку всіх видів транспорту та розвиток мультимодальних/комбінованих перевезень;

  • розроблення нормативів у сфері стандартизації рівня якості надання транспортно–логістичних послуг для вирішення завдання щодо регулювання доступу перевізників, експедиторів та логіс- тичних операторів на ринки транспортних послуг;

  • проведення суттєвої модернізації наявних та будівництва нових об’єктів транспортно–логіс- тичної інфраструктури та рухомого складу для задоволення потреб економіки в наданні якіс- них послуг із перевезень з урахуванням ресурсних та екологічних обмежень, зменшення транспортної складової у вартості продукції;

  • участь у міжнародних транспортно–логістичних проєктах, що сприятиме залученню додаткових транзитних потоків територією України;

  • імплементація сучасних інноваційних технологій на транспорті та створення сучасної інформа- ційно–комунікаційної інфраструктури, зокрема, розроблення програми (стратегії) цифровізації українського транспортного сектору, освоєння нових цифрових бізнес–моделей та створення «дружніх» платформ взаємодії з клієнтами;

  • підготовка висококваліфікованих кадрів шляхом розвитку вищої освіти та бізнес–програм під- вищення кваліфікації;

  • удосконалення державного управління безпекою на транспорті та його екологічної складової відповідно до міжнародних стандартів;

  • розвиток транспортних перевезень пасажирів між регіонами країни та розвиток міських транспортних мереж.

Під час розроблення проєкту плану заходів використано збалансований підхід, що реагує на майбутнє зростання і зміну попиту на транспортні послуги, сприяючи економічному розвитку, підви- щенню якості життя населення й ефективному використанню ресурсів.

Результатом реалізації плану заходів повинно стати формування єдиного транспортного простору України, у якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створено єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

 

II квартал
2018
Визначення переліку ринків у фокусі з метою активізації та поглиблення торговельно-економічного співробітництва
Виконано

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Завершення оцінки ефективності діючих міжнародних угод про вільну торгівлю
Виконано

Україною укладено 22 багатосторонні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з 46 країнами світу (країни СНД, ЄС, ЄАВТ, Грузія, Канада, Македонія, Чорногорія).

Кабінет Міністрів України 21.11.2018 року схвалив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, що дозволить в найближчій перспективі збільшити український експорт до Ізраїлю, а також покращиться сальдо торгівлі України з Ізраїлем.

Триває переговорний процес з укладення угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Сербією. Важливим є досягнення домовленостей з цими країнами щодо використання в рамках майбутніх угод про вільну торгівлю правил походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження після приєднання до неї України.

Відповідно до Указу Президента України від 04.05.2018 року № 118/2018 “Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Республікою Македонія щодо перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія” вживаються заходи з удосконалення положень УВТ з метою створення сприятливих умов для розвитку торгівлі між Україною та Республікою Македонія та стимулювання економічної співпраці у сферах, що становлять спільний інтерес.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.11.2017 року № 46067/2/1-17 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, здійснено попередню оцінку наслідків укладення УВТ з Радою співробітництва арабських держав Перської затоки.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 21.04.2018 року № 6392/4/1-18, від 08.06.2018 року № 22222/1/1-18 та від 12.10.2018 року № 6392/7/1-18 Мінекономрозвитку, спільно із заінтересованими ЦОВВ та провідними виробниками галузей економіки України, було опрацьовано питання доцільності укладення Преференційної торговельної угоди з Республікою Індонезія. Здійснюється підготовча робота в частині вироблення алгоритму пропозицій для індонезійської сторони з метою обговорення питання можливості укладення зазначеної Угоди та взаємних умов доступу до ринків товарів в рамках майбутніх міжнародних двосторонніх домовленостей.

За підтримки проектної допомоги проведено попередній аналіз визначення доцільності розширення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою на торгівлю послугами.

Опрацьовано можливість залучення проектної допомоги для оцінки ефективності від укладення Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною (на стадії переговорів). Під час заходу, організованому канадською юридичною фірмою Bennett Jones LLP за участі представників МЕРТ, ЄС та уряду провінції Альберта (18.05.2018 року, м. Київ), експертами проекту CUTIS зроблена презентація “CUFTA у дії: Можливості вільної торгівлі з Канадою”.

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2021
Розроблення нових угод про вільну торгівлю на основі проведених економічних досліджень
Виконується

Розпочато дослідження щодо доцільності укладення преференційних угод з окремими країнами у фокусі.

II квартал
2018
Розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо реалізації пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Проведення аналізу можливостей розміщення пунктів перетину кордону, що функціонують за принципом “єдиного вікна”, та визначення місця (місць) впровадження пілотного проекту
Виконано

Звіт за 2019 рік.

II квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2019
Реалізація пілотного проекту із створення “єдиного вікна” для оформлення перетину кордону товарів
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2020
Проведення аналізу результатів пілотного проекту та впровадження системи на всіх пунктах перетину кордону
Виконано

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2018
Розроблення і підготовка рекомендацій з питань, що стосуються лібералізації у сфері валютного контролю
Виконано

В рамках проектної угоди “Підтримка рамкових умов для торгівлі” на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародним торговельним центром (ITC) українська дослідна компанія GfK Ukraine FE провела опитування щодо конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу, в ході якого респондентами висловлено власні позиції щодо нагальних питань ведення бізнесу, у тому числі й у фінансовому секторі України.

Мінекономрозвитку проведено опитування експортерів щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну.

Після набрання чинності Законом України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономрозвитку заплановано провести ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону.

Звіт за 2019 рік.

IV квартал
2019
Проведення щоквартальних опитувань
Виконано

Мінекономіки проведено опитування експортерів (грудень 2017 – січень 2018) щодо лібералізації валютного законодавства (участь взяло 226 респондентів), результати якого надіслані НБУ та Мінфіну, а також оприлюднено на сайті Мінекономіки в рубриці “Розвиток експорту”.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про валюту і валютні операції” (з 07.02.2019), положення якого передбачають скасування чи лібералізацію деяких валютних обмежень, Мінекономіки проведено ще один раунд опитування експортерів для оцінки впливу зазначеного Закону (січень - лютий 2020).

Звіт за 2019 рік.

I квартал
2018
Завершення внутрішньодержавної процедури приєднання України до Конвенції (прийняття відповідного закону) та передача на зберігання до депозитарію Конвенції інструмента про приєднання
Виконано

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2021
Підвищення рівня обізнаності національних товаровиробників щодо перспектив та можливих напрямів торговельного співробітництва з країнами-учасниками Конвенції
Виконується

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб–сайті Мінеконо- міки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі «Участь України у Регіо- нальній Конвенції про пан–євро–середземноморські преференційні правила походження» рубрики «Співробітництво між Україною та Європейським Союзом».

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

IV квартал
2021
Застосування у двосторонніх та багатосторонніх преференційних торговельних відносинах з членами Конвенції правил походження, передбачених Доповненням I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
Виконується

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

I квартал
2018
Розроблення та затвердження плану заходів з підготовки до участі України в роботі органів СОТ з його подальшим щорічним оновленням
Виконано

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 08.10.2020 затверджено план забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2021 рік.

IV квартал
2019
Забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ з метою ефективного захисту національних економічних інтересів
Виконано

(Звіт за 2019 рік).

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 21.01.2020 затверджено звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки (за 2019 рік).

Крім цього, підготовлено узагальнюючий звіт Мінекономіки щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

У 2020 році забезпечено участь України у засіданнях Генеральної ради, Органу врегулювання суперечок та у більш ніж 100 засіданнях профільних Комітетів СОТ і Робочих групах, зокрема з питань сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар’єрів у торгівлі, спрощення процедур торгівлі, електронної комерції, доступу до ринку, правил походження, ліцензування імпорту, митної оцінки, державних закупівель, регіональних торговельних угод та інших. Також, протягом 2020 року забезпечено участь у засіданнях Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час яких відбулися огляди торговельної політики ЄС, Австралії, Японії, Таїланду та Індонезії, підготовлено письмові питання стосовно торговельних політик, що мають вагоме значення для розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та цими країнами, і які були розглянуті під час відповідних засідань. У зв’язку з необхідністю протидії розповсюдженню COVID-19 засідання здебільшого проходили у віртуальному форматі. У січні-червні 2021 року взято участь у 45 засіданнях Генеральної ради СОТ, профільних рад, комітетів СОТ та робочих групах, зокрема, з питань сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар’єрів в торгівлі, інвестицій, прав інтелектуальної власності, торгівлі товарами, доступу до ринку, внутрішнього регулювання послуг, спрощення процедур торгівлі, мікро-, малих та середніх підприємств, правил торгівлі, електронної комерції, торгівлі та навколишнього середовища, торгівлі послугами, а також у засіданнях Органу з питань огляду торговельної політики. У зв’язку з обмеженнями внаслідок поширення в світі пандемії COVID-19 зустрічі проходили у віртуальному форматі.

IV квартал
2018
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2018 році
Виконано

Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі 29.12.2018 затверджено Звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та Звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2019
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2019 році
Виконується

Підготовлено звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господар- ства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2019 році.

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки та плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, а також узагальнюючий звіт щодо участі Мінеконо- міки у роботі органів СОТ у І півріччі 2020 року.

IV квартал
2020
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2020 році
Виконується

Підготовлено звіти за І півріччя 2020 року: про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки, затвердженого 16.10.2018 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України, та про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік, затвердженого 06.08.2019 Першим віце-прем’єр-міністром України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

IV квартал
2021
Підготовка щорічних аналітичних матеріалів щодо ефективності участі у роботі органів СОТ у 2021 році
Виконується

Мінекономіки 24.02.2021 затверджено звіт про виконання середньострокового плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2018 – 2021 роки (за 2020 рік) та звіт про виконання плану забезпечення постійної участі України у роботі органів СОТ на 2020 рік. Крім цього, підготовлено узагальнюючий звіт Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо участі у роботі органів СОТ у 2020 році.

IV квартал
2019
Розроблення та забезпечення функціонування веб-порталу з надання послуг з митного оформлення товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2019
Забезпечення ефективної взаємодії електронних баз даних з питань оформлення перетину кордону товарів
Виконано

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Розроблення щонайменше двох стратегій на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальних, крос-секторальних та пілотних регіональних стратегій, зокрема щодо інформаційно-комунікаційних технологій, машинобудування, креативних індустрій, туризму, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, виробництва запасних частин та комплектувальних виробів для просування експорту космічної та авіаційної промисловості, торговельної інформації та просування експорту, транспортування та спрощення умов торгівлі, вдосконалення навичок інновацій для експорту
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 No 588–р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, основною метою якої є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства.

Крім того, Мінекономіки у співпраці з Міжнародним торговельним центром (ITC) за підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH – GIZ Ukraine, розробляє секторальні експортні стратегії у сферах: машинобудування; інформаційно– комунікаційні технології; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; креативні індустрії та крос–секторальну експортну стратегію із транспортування та спрощення умов торгівлі. Це доз- волить сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, виробити план дій щодо «закріплення» позицій на існуючих міжна- родних ринках та виходу на нові.

Станом на 31.12.2020:

  1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експор- ту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ «Офіс з просування експорту України», ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»; із зауваженнями – Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ «Офіс з просу- вання експорту України»); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з ураху- ванням зауважень Держгеокадастру.

  2. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Крос–секторальної екс- портної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року»: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень – МЗС, МВС, Мінрегіон, Мі- нінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями – Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмит- служби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася не- змінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані. Здійснюється доопрацювання.

  3. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2025 року»: розроблено; погоджено із за- цікавленими ЦОВВ (без зауважень – Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Дер- жекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ «Офіс з просування експорту України» (за вмовчанням), ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій», Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями – Містратпром, ДМС; не погоджено – Мінфіном). На сьогодні здійснюється доопрацювання проєкту з урахуванням зауважень Мінфіну – проводить- ся підготовка фінансово–економічного обгрунтування.

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проєкти розпоря- джень щодо схвалення секторальних та крос–секторальної експортних стратегій будуть направ- лені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Станом на 30.06.2021:

1.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури, МЗС, Мінрегіон, МОН, ДАСУ, ДМС, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією, ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”; із зауваженнями - Мінфін, Держекспортконтроль, ДУ “Офіс з просування експорту України”); отримано висновок Мін’юсту, за результатом чого направлено на погодження до Держгеокадастру. На сьогодні здійснено доопрацювання проекту з урахуванням зауважень Держгеокадастру. Підготовлено протокол узгодження позицій та пакет документів для внесення на розгляд

Кабінету Міністрів України. Наразі проект розпорядження проходить внутрішнє погодження з причетними департаментами Мінекономіки.

2.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Крос – секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2025 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - МЗС, МВС, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінцифри, Адміністрацією Держприкордонслужби, Держекспортконтроль; із зауваженнями - Мінфін, ДПА, Держмитслужба); проведено правову експертизу Мін’юстом); підготовлено протокол узгодження позицій та направлено його до Мінфіну, ДПС та Держмитслужби. Отримано відповідь, що позиція Мінфіну, ДПС та Держмитслужби залишилася незмінною. Пропозиції Мінекономіки не враховані.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

3.         Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції машинобудування в Україні на період до 2030 року”: розроблено; погоджено із зацікавленими ЦОВВ (без зауважень - Мінінфраструктури (за вмовчанням), МЗС, МОН, НБУ, Держекспортконтроль, обласними державними адміністраціями, КМДА, ДУ “Офіс з просування експорту України” (за вмовчанням), ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, Офісом МСП (за вмовчанням); із зауваженнями - Містратпром, ДМС; не погоджено - Мінфіном).

Після узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекти розпоряджень щодо схвалення секторальних та крос-секторальної експортних стратегій будуть направлені в установленому порядку на розгляд Уряду.

Прийнято рішення щодо перепогодження проекту розпорядження з метою його актуалізації на сьогоднішній день.

РЕГІОНИ:

Житомирська ОДА:

В області розроблена Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в якій визначені цілі та завдання для вирішення актуальних питань регіонального розвитку. Основними цілями Стратегії є: посилення конкурентних економічних переваг регіону; створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах; стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Закарпатська ОДА:

Розроблено регіональну стратегію розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 років та план заходів з її реалізації. Презентація зазначеної стратегії відбулась 25 вересня 2020 року. Одні- єю з операційних цілей економічного розвитку області визначено розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва. Закарпатською обласною радою затверджено Програму розвитку малого та середнього підприємництва у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки та завдання і заходи з її реалізації.

Запорізька ОДА:

Затверджено Програму розвитку міжнародного співробітництва, євроінтеграційних процесів та формування позитивного іміджу Запорізької області на 2019 – 2021 роки. Основою Програми є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток Запорізької області, а саме: низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках, низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод, слабка обізнаність міжнародних торгово–економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Запорізької області.

Миколаївська ОДА:

Облдержадміністрацією розробляється Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, зокрема проведено аналіз стану, проблем, впливів та основних тенденцій розвитку регіону за останні 5 років з урахуванням підходів «СМАРТ–спеціалізації».

Одеська ОДА:

Одеською обласною державною адміністрацією розробляється Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 – 2027 роки.

З метою розвитку міжнародних торгових відносин Головою та заступниками голови облдержад- міністрації проводились робочі зустрічі з міжнародними представниками, де обговорювались питання щодо співробітництва у сферах виробництва та зовнішньоекономічної діяльності підпри- ємств; розширення та поглиблення торговельно–економічного співробітництва області.

04.03.2020 підписано меморандум про співпрацю між Одеською ОДА та Овідіопольською район- ною державною адміністрацією, відповідними територіальними громадами області та компанія- ми, які забезпечують реалізацію інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики–ТОВ «Овідіополь Енерджі», ТОВ «Овід II», ТОВ «Овід III» загальною потужністю 302 Мвт.

Тернопільська ОДА:

Облдержадміністрацією розроблено та затверджено розпорядження План заходів з реалізації в області Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 – 2021 роки (від 29.03.2018 року No 225–од).

Харківська ОДА:

Вагомим фактором підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості Харківської області є затвердження у березні 2021 року Програми розвитку інвестиційної діяльності Харківської області на 2021-2024 роки.

Також, в області реалізується Стратегія розвитку Харківської області на період до 2027 року. Стратегія є базою для створення комплексної системи стратегічного планування в області, включаючи розроблення нових та вдосконалення діючих регіональних програм, їх гармонізацію зі стратегічними та операційними цілями розвитку Харківської області та пріоритетами держави. До Стратегії затверджено План заходів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області на період 2021-2027 роки SMART-спеціалізація розвитку економіки області визначалась з урахуванням оцінки інноваційного потенціалу видів економічної діяльності (далі – ВЕД) економіки, статистичних розрахунків значущості окремих ВЕД в регіональній і національній економіках, рекомендацій Joint Research Centre (далі – JRC). Згідно з дослідженням JRC, потенційними напрямами спеціалізації Харківської області є такі: виробництва з високою доданою вартістю; SMART IT-рішення; біо- економіка та агротехнології; освіта для майбутнього та креативні індустрії.

Таким чином, у Харківській області було ідентифіковано наступні смарт-спеціалізовані інноваційні кластери, які мають потенціал до розвитку:

1. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління центральних органів виконавчої влади:

- енергомашинобудування (КВЕД 28.11, КВЕД 27.11, КВЕД 85.45);

- виробництва бронетанкової техніки (КВЕД 25.4, КВЕД 30.40, КВЕД 85.42);

- авіаційної промисловості (КВЕД 30.30, КВЕД 85.42);

- створення та виробництва нових матеріалів (КВЕД 20, КВЕД 72.19, КВЕД 85.42).

2. Смарт-спеціалізовані інноваційні кластери Харківської області, які відносяться до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або знаходяться у приватній власності:

- біофармацевтичний (КВЕД 21, КВЕД 72.11, КВЕД 85.42;

- інформаційних технологій (КВЕД 62.01, КВЕД 85.42);

- креативної індустрії (окрім інформаційних технологій) (КВЕД 58.1, КВЕД 59, КВЕД 60, КВЕД 63, КВЕД 73, КВЕД 74, КВЕД 85.42);;

- агропереробний (КВЕД 01, КВЕД 10, КВЕД 85.42).

Полтавська ОДА:

У напрямку забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності економіки в області реалізується Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки.

У напрямку розвитку зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності області діє Програма сприяння залученню інвестицій, формуванню позитивного іміджу та розвитку міжнародного економічного співробітництва Полтавської області на 2021-2023 роки. З метою популяризації експортного потенціалу області серед представників потенційно зацікавлених іноземних ділових кіл поширюються “Каталог продукції експортерів Полтавщини/Products of exporters of Poltava Region”.

У напрямку розвитку малого та середнього підприємництва діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2023 роки, а також реалізується Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки. З метою поширення під час офіційних іміджевих заходів створено промоційний буклет “Кращі товари Полтавщини”.

Рівненська ОДА:

Розроблено стратегію розвитку Рівненської області на період до 2027 року із урахуванням під- ходів смарт–спеціалізації. Також в області реалізуються: Програма розвитку малого і середнього підприємництва Рівненської області; обласна програма розвитку міжнародного співробітництва на 2019 – 2021 роки, заходи якої передбачають надання сприяння експорто–орієнтованим підпри- ємствам області.

Чернігівська ОДА:

Затверджено Комплексну Програму підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна”, якою визначено пріоритетні напрями, завдання та основні заходи для створення сприятливого інвестиційного середовища, розвитку промисловості та активізації інноваційної діяльності, розширення географії та поглиблення міжрегіонального співробітництва, реалізації експортного потенціалу області, формування іміджевої конкурентоспроможності та підтримки місцевого виробника.

III квартал
2018
За підсумками II кварталу 2018 року прийняття законодавчих актів стосовно торговельного захисту
Виконано

(Звіт за 2018 рік).
З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономі- ки розроблено проєкти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту», «Про захист від субсидованого імпорту», «Про захисні заходи», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері тор- говельного захисту». У грудні 2019 року вказані проєкти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроєкти були повер- нуті Мінекономіки для повторного їх погодження.

Проєкти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отри- мано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроєктів.

В той же час народними депутатами України Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проєкти Законів України «Про захист від демпінгово- го імпорту» (реєстр. No 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. No 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. No 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. No 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. No 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. Ли- стом від 30.09.2020 No 4401–01/59241–01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висно- вки щодо впливу законопроєктів (реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

На виконання доручення Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 No 40428/1/1–20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 No 04– 16/13–2020/169582, No 04–16/13–2020/169577, No 04–16/13–2020/169574, No 04–16/13–2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Мі- ністрів України від 18.07.2007 No 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 No 4401–01/61967–01 та No 4401–01/61954–01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено проєкти експертних висновків до проєктів Законів реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141. За дорученням Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 13.11.2020 No 46202/1/1–20 до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, по- даткової та митної політики від 10.11.2020 No 04–32/09–2020/207447 листом від 25.11.2020 No 4401– 01/70129–01 (Комітету ВРУ) та від 25.11.2020 No 4401–01/70126–01 (КМУ) надано проєкт експертного висновку до проєкту Закону реєстр. No 4291. Наразі законопроєкти знаходяться на розгляді у ко- мітетах ВРУ. 23.12.2020 представниками Мінекономіки взято участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом в частині розгляду проєкту Закону реєстр. No 4132. Разом з цим Мінекономіки здійснюється аналіз законопроєктів, поданих народними депутатами України, для надання пропозицій щодо їх подальшого доопрацювання.

IV квартал
2018
Проведення оцінки інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках та розроблення плану дій щодо його вдосконалення
Виконано

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Розроблення системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях з використанням інструментів торговельного захисту, в тому числі для здійснення розрахунків, з метою надання доступу заінтересованим сторонам до інформації в рамках проведення розслідувань торговельного захисту та обміну інформацією з органом, який проводить розслідування
Виконується

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (анти- демпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результата- ми таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспро- можна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний пор- тал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої було заплановано у 2020 році. (Однак, враховуючи процес доопрацювання поточної версії ІТ–платформи строки пере- несено на 2021 рік).

ІТ–платформа забезпечить: автоматизацію процесів проведення розслідувань/переглядів; опера- тивний обмін інформацією та матеріалами між Мінекономіки та заінтересованими сторонами під час розслідувань/переглядів; доступ заінтересованим сторонам до інформації в рамках розсліду- вань/переглядів; публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ он–лайн) до інформації та ма- теріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту.

Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ–платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні 2020 року здійснено попереднє тестування ІТ–платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі веб–сайт наповнено основною інформацією, здійснюється тестування зі сторони користувача з боку Мінекономіки (як слідчий) ІТ–платформи для подальшого впровадження у роботу.

Наразі вживаються заходи щодо взяття ІТ-платформи на баланс Мінекономіки.

На даний час веб-сайт td.me.gov.ua наповнено основною інформацією, проводиться тестування ІТ - платформи, узгодження та остаточне доопрацювання розробником системи.

Також у поточному році планується здійснити модернізацію вказаної

ІТ-платформи, зокрема удосконалення частини обміну інформацією в рамках торговельних розслідувань, доопрацювати інші можливості ІТ-платформи в рамках торговельного захисту за результатами тестувань.

В той же час у 2022 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації ІТ-платформи (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме ІТ-платформа, від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу.

В результаті впровадження ІТ-платформи, буде забезпечено публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ онлайн) до інформації та матеріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту, обмін інформацією та матеріалами між заінтересованими сторонами під час антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (захисних) розслідувань або в рамках переглядів заходів за результатами таких розслідувань та Мінекономіки як органом, який проводить торговельні розслідування, оперативний обмін інформацією, забезпечення прав та інтересів заінтересованих сторін на захист та прозорість проведення таких розслідувань та переглядів.

IV квартал
2021
Проведення дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки
Виконано

Звіт за 2019 рік.
Мінекономіки. Проведено дослідження щодо доцільності зміни ставок ввізного мита на товари з метою підтримки національних виробників у легкій, хімічній, лакофарбовій, машинобудівній, електротехнічній та інших галузях промисловості та направлено пропозиції Мінфіну і профільному Комітету ВРУ.

IV квартал
2018
Імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі в частині оприлюднення інформації
Виконано

(Звіт за 2018 рік).

Тривають роботи щодо наповнення нового веб-сайту, на якому серед іншого, буде розміщено атуальну інформацію до пункту 1 статті 1 Угоди про спрощення процедур торгівлі.

IV квартал
2018
Розроблення секторальної стратегії щодо харчової та переробної промисловості на основі проведеного аналізу тенденцій до розвитку світової економіки та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України про затвердження секторальної стратегії
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 588-р схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року”

Підвищення ефективності функціонування та переформатування спільних міжурядових органів (комісій, робочих груп, підкомітетів), учасниками яких є Україна та країни-партнери, із фокусом на захисті національних інтересів, інтересів бізнесу, а також на ринки у фокусі. Забезпечення доступу до інформації про їх діяльність шляхом:

  • взаємного обміну інформацією між спільними міжурядовими органами (між Україною та країнами-партнерами) щодо змін у законодавстві стосовно процедурних та інших вимог до імпорту з метою оприлюднення відповідної інформації
  • підготовки довідкової інформації про країни, включаючи проблемні питання для національних підприємств та інтеграції зазначеної інформації системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, заснованої на інформаційних технологіях для міжнародної торгівлі
19.03.2021
I квартал
2018
Проведення аналізу та розроблення концепції щодо підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

  • пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
  • інституційне посилення СМК; ­
  • застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
  • посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів
Виконано

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

  • від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
  • від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2019
Розроблення та оприлюднення бази даних про стан економічного розвитку країн, їх зовнішньоторговельну політику та діяльність спільних міжурядових органів
Виконано

Звіт за 2019 рік.

I квартал
2018
Затвердження нової редакції Транспортної стратегії України
Виконано

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 року № 430-р. Стратегія базується на погодженнях Угоди про асоціацію, сприятиме гармонізації національного законодавства із актами ЄС, покращенню умов ведення бізнесу задля створення конкурентоспроможної та ефективної національної економіки. Для реалізації Стратегії буде затверджено план заходів на 2019-2021 роки. Результатом реалізації Стратегії повинно стати формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2021
Затвердження плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС
Виконується

Мінцифри:
І. У рамках Програми EU4Digital та за координації Мінцифри у 2020 та 2021 рр. реалізовував- ся пілотний проєкт між Україною та Польщею, а також між Україною та Вірменією щодо обміну електронними рахунками–фактурами. Під час пілоту українські та польські/вірменські компанії, що провадять між собою експортно–імпортну діяльність, здійснювали обмін рахунками–факту- рами у форматі структурованих даних через захищений канал eDelivery мережі PEPPOL. Рішен- ня eDelivery усуває основні недоліки нестандартизованого обміну даними на паперових носіях, пов’язане з фінансовим тягарем та адміністративними бар’єрами, створює безпечний та надійний канал для ефективного транскордонного обміну даними та їх захищеності. Під час пілоту було створено першу національну точку доступу (технічне рішення для обміну електронними рахунка- ми–фактурами) на базі ДП «ДІЯ». Наразі готуються рекомендації для подальшого впровадження результатів пілоту у практичну площину.

Україну було обрано серед країн Східного Партнерства ЄС та запрошено до участі в пілотному проєкті EU4Digital щодо використання електронних підписів транскордонно. Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері елек- тронних довірчих послуг. Одним з тематичних блоків EU4Digital Facility є довіра та безпека, який включає тестування транскордонного електронного підпису. Процес реалізації пілотного проєк- ту, покликаний створити нові можливості для підписання угод між Україною та Естонією за допо- могою кваліфікованих електронних підписів. Електронні підписи вже протестовані під час пілоту- вання. Зокрема, забезпечено можливість створення електронного підпису за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Україні на порталі Dokobit, який внесено в довірчий список ЄС з кваліфікованою послугою перевірки кваліфікованого електронного підпи- су. Крім того, українською стороною підготовлено та узгоджено зі стороною ЄС спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

ІІ. У 2018 р. Україна розробила та надіслала Стороні ЄС Дорожню карту інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (Дорожня карта), у зв’язку з чим Європейська Комісія ініціювала багатофазовий процес її оцінки. За результатами першої фази оцінки Дорожньої карти експерти ЄС визначили акти права ЄС, якими запропонували оновити Доповнення XVII–3 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементувати їх в національне законодавство. Після завер- шення першої фази розпочалась друга фаза оцінки Дорожньої карти, яка полягала у розгортан- ні у 2019 р. роботи експертної місії ЄС з метою оцінки стану наближення національного законо- давства та інституційної спроможності України у цифровій сфері.

Під координацією Мінцифри експертна місія ЄС завершила свою роботу наприкінці червня 2020 р., за підсумками чого Україна отримала комплексний звіт «Оцінка на місці зобов’язань щодо телекомунікаційних послуг у рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною», який спря- мований на виявлення прогалин у національному законодавстві та адміністративній практиці у секторі телекомунікацій.

З урахуванням першої та другої фаз оцінки Дорожню карту інтеграції України до Єдиного циф- рового ринку ЄС було оновлено, представлено та погоджено зі Стороною ЄС під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020).

17.12.2020 Дорожня карта була представлена на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на тему «Про імплементацію Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку ЄС». Дорожня карта складається зі Стратегії та Плану заходів з її реалізації. План містить 141 захід, направлений на впровадження 75 актів права ЄС (25 основних та 50 імплементаційних). Строк імплементації Дорожньої карти – до 2023 року. Відповідальні ви- конавці Дорожньої карти – 29 органів державної влади.

ІІІ. У 2019 році Україна звернулась до Сторони ЄС із запитом щодо укладення двосторонньої уго- ди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.

Під час 22 Саміту Україна–ЄС досягнуто домовленостей щодо підготовки до кінця 2020 року спіль- ного робочого плану співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспек- тивою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.

Разом зі Стороною ЄС Україна підготувала спільний робочий план, який було розглянуто та пого- джено зі стороною ЄС у рамках засідання Комітету асоціації у торговельному складі (8–9.12.2020). План є робочим інструментом та містить заходи як з української сторони щодо нормативного наближення законодавства, так і з європейської сторони щодо оцінки виконання Україною ви- мог у сферу електронних довірчих послуг відповідно до регулювання ЄС. Орієнтовна тривалість співпраці згідно плану становить 2 роки, після цього Єврокомісія має презентувати звіт країнам– членам з перспективою укладення угоди про взаємне визнання між Україною та ЄС.

Мінекономіки:
На виконання пункту 5 плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 No 983–р, Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» (у новій редакції) (далі – законопроєкт), яким передбачено, зокрема, захист прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Законопроєктом передбачено імплементацію Дирек- тиви 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 про права споживачів, якою унесено зміни до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парла- менту та Ради та скасовано Директиву Ради 85/577/ЄЕС (про захист споживачів щодо контрактів, що укладені поза діловими приміщеннями) та Директиву 97/7/ЄС Європейського Парламенту та Ради (про захист споживачів стосовно дистанційних контрактів).

Директивою 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011 визначено механізми захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі–продажу товарів в мере- жі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачеві при розірванні договору тощо. Крім того, законопроєктом передбачено під- грунтя щодо створення системи вирішення споживчих спорів в позасудовому порядку (з метою імплементації Директиви No 2013/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2013 про альтернативне вирішення споживчих спорів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 та Директиви No 2009/22/ЄС). Законопроєкт листом від 11.09.2020 No 3631–06/55721–03 направ- лено на погодження до заінтересованих органів, зокрема, Мінцифри, та оприлюднено на веб– сайті Мінекономіки з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

IV квартал
2021
Імплементація плану гармонізації законодавства України з питань електронної комерції із законодавством ЄС та інших заходів
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал
2019
Забезпечення умов для створення системи розв’язання торговельних спорів та процедур верифікації сайтів роздрібної торгівлі в режимі он-лайн
Заплановано до виконання

Мінекономіки:

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результатами таких розслідувань, оперативного обміну інформацією в рамках таких розслідувань та переглядів та за- безпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів, у 2019 – 2020 роках Мінеко- номіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний портал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої заплановано у 2020 році. Крім того, у 2021 році заплано- вано розроблення Комплексної системи захисту інформації Порталу (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме Портал, та заплановано здійснення модернізації Порталу, зокрема, в частині розробки можливість здійснення автомати- зованих масштабних розрахунків в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних (за- хисних) розслідувань та переглядів застосованих заходів за результатами таких розслідувань.

Впровадження та використання ІТ–платформи допоможе заінтересованим сторонам (україн- ським та іноземним) торговельних розслідувань та переглядів зекономити значну кількість часу та коштів на ознайомлення із неконфіденційною інформацією та пошук необхідної інформації серед неконфіденційних документів, на отримання повідомлень та подання інформації до Мінекономі- ки. Разом із використанням ІТ–платформи зросте прозорість процесів розслідувань торговельно- го захисту та переглядів заходів, застосованих за результатами таких розслідувань, що сприятиме дотриманню національного законодавства та міжнародних зобов’язань.

Завдання 4. Вдосконалення координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту

II квартал
2018
Розроблення комплексу заходів активізації участі об’єднань суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі
Виконано

Діяльність Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку спрямована на підтримку діалогу між бізнесом та владою, координацію державних органів на центральному та регіональному рівнях у сфері просування експорту української продукції та розроблення пропозицій з усунення внутрішніх та зовнішніх бар’єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні.

З метою залучення об’єднань суб’єктів господарювання до формування політики з питань міжнародної торгівлі протягом 2018 року за участі ДУ "Офіс з просування експорту України" проведено 4 регіональних засідання Ради з просування експорту (м. Вінниця, м. Житомир, м. Дніпро та м. Чернігів). В рамках проведених заходів до експортерів доведена інформація про практичні інструменти ДУ "Офіс з просування експорту України", донорські програми підтримки експорту, систему Міжнародних публічних закупівель (GPA), Європейську підприємницьку мережу (EEN), Експортну стратегію України тощо. Також проведено чотири секторальні зустрічі для представників IT-cектору, легкої промисловості, меблевої галузі, а також консультаційну зустріч з питань відтермінування ПДВ на закупівлю обладнання для виробників.

У вересні 2018 року було проведено чотири освітніх семінари у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі, що об’єднали ключових представників професійного середовища, підприємців та експортерів з різних індустрій, органи виконавчої влади та експертів освітніх програм навколо теми експортної освіти в Україні, просуванні продуктів креативного сектору та забезпечення системного підходу для стійкої експансії на зовнішні ринки. Результат – понад 300 учасників у форматі живого спілкування та 1200 у форматі трансляції он-лайн.

Реалізований пілотний проект по роботі з групою експортоорієнтованих компаній галузі легкої промисловості та наданню послуг експортного консалтингу, в результаті якого послуга індивідуального консалтингу була надана групі з 30 компаній-учасниць, а саме – визначені перспективні ринки збуту в ЄС і вимоги до вироблюваної продукції для цієї групи. Рада експортерів та інвесторів при МЗС створена з метою інформування на перманентній основі профільних галузевих асоціацій виробників, ТПП України та її регіональних підрозділів, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Українського союзу промисловців та підприємців тощо та надання їм всебічного дипломатичного сприяння з виходу на іноземні ринки, встановлення контактів та налагодження співробітництва з іноземними партнерами, а також консультаційна допомога і підтримка.

Участь суб’єктів господарювання у формуванні державної політики з питань розвитку міжнародної торгівлі, забезпечується через діяльність Ради з міжнародної торгівлі та її робочих груп, до складу яких входять представники бізнесу та бізнес-асоціацій. Так у першому кварталі 2019 року відбулись засідання робочих груп Ради з міжнародної торгівлі:

28.01.2019 – засідання робочої групи з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту, на якому актуалізовано склад робочої групи, підведено підсумки її діяльності у 2018 році, обговорено та затверджено рекомендації щодо покращення інституційної спроможності та ефективності процедур захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішніх ринках, а також затверджено Принципи та плани діяльності на 2019 рік;

26.02.2019 – засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого обговорено стан розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій; розглянуто проект розпорядження крос-секторальної експортної стратегії "Транспортування та спрощення умов торгівлі" та проміжні результати Звіту про машинобудівну галузь України: потенціал та можливості для розширення експорту до 2021 року. Під час засідання було презентовано Центр досліджень міжнародної торгівлі Київської школи економіки (Trade Research Centre of KSE), а також затверджено Принципи та плани діяльності робочої групи на 2019 рік;

13.03.2019 – засідання робочої групи з просування експорту, під час якого були розглянуті наступні питання: підсумки розвитку експорту у 2018 році,  запровадження діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, розробка стратегічних програм виходу на ринки країн у фокусі (країна дослідження: Німеччина), створення експортного веб-порталу в Україні, результати опитування експортерів щодо валютної лібералізації та внесок міжурядового компоненту в розвиток експорту.

29.05.2019 - засідання робочої групи з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу її реалізації, під час якого презентовано проміжний проект Експортної стратегії для сектору машинобудування на 2019-2023 роки, розроблений за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC) та аналітичний звіт ДП “Укрпромзовнішекспертиза” - “Машинобудівна галузь в Україні: потенціал та можливості для розширення експорту на період до 2021 року”, а також обговорено наступні кроки у підготовці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Експортна стратегія для сектору машинобудування на 2019-2023 роки”.

07.06.2019 - засідання робочої групи з спрощення процедур торгівлі, під час якого обговорено поточний стан  імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати Пленарного засідання СЕФАКТ ООН (08-09.04.2019, м. Женева); Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2019 (28-31.05.2019, м. Одеса); рекомендації за результатами проведених спільно з CLDP семінарів; розглянуто звернення ДП “Адміністрація морських портів Україниˮ – щодо створення окремої робочої групи зі спрощення процедур на морському транспорті тощо.

На виконання підпункту п’ять пункту 4 Положення про Раду з міжнародної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455, Мінекономрозвитку надіслало звіт про діяльність Ради з міжнародної торгівлі у 2018 році до Кабінету Міністрів України для опублікування його на сайті Уряду (лист від 25.03.2019 № 4601-01/12706-1).

У 2019 році на засіданні Ради з міжнародної торгівлі за участі представників об’єднань суб’єктів господарювання обговорено результати діючих та перспективи майбутніх угод про вільну торгівлю, стан імплементації Експортної стратегії України, заслухано результати діяльності спільних міжурядових комісій та ефективність захисту українських товаровиробників на зовнішніх ринках. Також, членами Ради з міжнародної торгівлі визначено концептуальне бачення України як інноваційного партнера на виставко-ярмаркових заходах за кордоном. З метою посилення продуктивності Ради з міжнародної торгівлі, проведення роботи з представниками місцевих органів влади щодо необхідності імплементації Експортної стратегії України, у тому числі щодо стимулювання інноваційної діяльності, ведення широкого відкритого діалогу про проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято рішення сконцентруватись на проведені регулярної роботи Ради з міжнародної торгівлі в рамках її робочих груп, з виїздом до регіонів.

Звіт за 2018 – 2019 роки.

IV квартал
2017
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2017 рік
Виконано

Державна установа “Офіс з просування експорту України” на постійній основі випускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси експортних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). 

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/y1r1h3

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/g9p3n8

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/j9f1f6

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/i4p9t5

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/v7j4t0

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/p8f4g2

 

IV квартал
2018
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2018 рік
Виконано
IV квартал
2019
Публікація щомісячного електронного бюлетеня з інформацією про експорт та просування експорту за 2019 рік
Виконано

Державна установа «Офіс з просування експорту України» на постійній основі ви- пускає щомісячний дайджест, який включає актуальну інформацію для експортерів, анонси екс- портних подій та експортні можливості. Розсилання дайджесту здійснюється 8 тис респондентам та публікується на офіційному сайті державної установи (https://epo.org.ua/news/), а також на сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/exportpromotionoffice/). Дайджест випус- кається з грудня 2017 року.

EPO Digest #1 https://preview.mailerlite.com/d4s3q9

EPO Digest #2 https://preview.mailerlite.com/f0h8z3

EPO Digest #3 https://preview.mailerlite.com/l6y2p3

EPO Digest #4 https://preview.mailerlite.com/x3g7a6

EPO Digest #5 https://preview.mailerlite.com/i8j7i7

EPO Digest #6 https://preview.mailerlite.com/q4i7d0

IV квартал
2018
Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підсилення галузевих асоціацій як представників бізнесу та залучення до внутрішніх консультацій
Виконано

Протягом 2018 року представники галузевих бізнес-асоціацій залучались до розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій (брали участь у роботі трьох раундів національних консультацій), засіданнях робочих груп Ради з міжнародної торгівлі та до діалогу в рамках діяльності Ради з просування експорту.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2019
Розроблення спільних заходів (щонайменше двох заходів щороку) за участю об’єднань суб’єктів господарювання з метою підвищення їх координації та взаємодії
Виконується

(Звіт за 2019 рік)
Для самостійного вивчення закордонних трендів, аналізу попиту на свою продукцію та вибору перспективних ринків Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено тематичні гайди щодо онлайн ресурсів для дослідження ринків, пошуку інфомації щодо щодо тарифних та нетарифних бар’єрів, а також поради щодо користувння базою TradeMap.

У 2020 році Державною установою «Офіс з просування експорту України» підготовлено огляди для таких перспективних секторів: машинобудування, кондитерська та органічна продукції, меблева промисловість та IT. На офіційному сайті Офісу було опубліковано 12 секторальних оглядів.

IV квартал
2018
Щорічне проведення інформаційно-освітніх кампаній щодо існуючих послуг з підтримки експорту та міжнародної торгівлі, послуг електронного урядування та участі в міжнародних електронних закупівлях у 2018 році
Виконано

ДУ "Офіс з просування експорту України" реалізовано І етап дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine: проведено 5 освітніх семінарів у м. Києві, 9 вебінарів для 650 учасників початкового та 107 учасників просунутого рівнів (зокрема, для 8 компаній-учасниць просунутого рівня організовано навчальний візит до Естонії).

Офісом організовано 5 освітніх заходів для експортерів: один у м. Вінниця (понад 110 учасників) та 4 заходи у м. Києві. Проведено серію освітніх заходів у містах Києві, Одесі, Дніпрі та Львові для понад 200 учасників. Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників) та навчальний практикум щодо ринку Китаю у межах програми Go China (60 учасників). Офісом розроблено та оприлюднено на своєму сайті в травні 2018 року електронний довідник “Донорська підтримка у розвитку бізнесу та виході на експорт”.

У 2018 році Офіс провів індивідуальний аналіз щодо визначення перспективних ринків збуту для 33 компаній. Проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network - EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік.

ДУ "Офіс з просування експорту України" спільно з проектом “Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС” було розроблено “Хелпдеск” для експортерів – спеціалізований інформаційний онлайн-ресурс для МСБ, який надаватиме інформацію щодо здійснення експорту до ЄС, а саме тарифних та нетарифних заході, правил походження товарів, нормативних вимог по 10 головних підсекторах згідно з Експортною стратегією України. “Хелпдеск” буде запущено на сайті Офісу на початку 2019 року. У жовтні 2018 року Офіс за підтримки Мінекономрозвитку оголосив конкурс “Битва міст”, який мав на меті забезпечити інформаційне покриття освітніх проектів національного рівня, активно залучити регіональний бізнес до реєстрації на програми та визначити два українських міста для реалізації освітніх програм “Експортна революція в Україні” та “Креативний експорт в Україні” (окрім Києва). В результаті конкурсу, за право виступити локальними провайдерами програм змагалось 17 регіонів України, що забезпечило медійне покриття на понад 100 000 аудиторії.

Радою експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі оновлюється відповідний інетернет-розділ “Проведення тендерів та конкурсних торгів” у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних. Мінекономрозвитку на постійній основі інформує суб’єктів господарювання про доступні послуги з підтримки торгівлі та експорту. Зазначена інформація опубліковується на офіційному сайті у рубриці “Розвиток експорту” та поширюється серед зацікавлених сторін.

Проект CUTIS розробив та поширює під час проведення заходів Практичний посібник для українських малих та середніх підприємств з експорту до Канади. Електронна копія посібника доступна на сайті проекту CUTIS . Також проект CUTIS підтримує в постійному оновленні такі інформаційні канали: веб-сайт проекту, сторінку проекту на Facebook, Twitter акаунт; акаунт проекту на YouTube; LinkedIn акаунт, щомісячний електронний вісник. Завдяки залученню проекту було створено 95 публікацій в бізнес-медіа.

IV квартал
2019
Щорічне проведення інформаційно-освітніх кампаній щодо існуючих послуг з підтримки експорту та міжнародної торгівлі, послуг електронного урядування та участі в міжнародних електронних закупівлях у 2019 році
Виконується

ДУ “Офіс з просування експорту України” у 2019 році завершив реалізацію ІІ етапу дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 12 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 7 освітніх модулів онлайн та 14 сесій зворотного зв’язку (для 152 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари (для 546 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту України” завершив реалізацію І етапу дворічної дворівневої навчальної програми Creative Export Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 9 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 5 освітніх модулів онлайн та 10 сесій зворотного зв’язку (для 63 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари та 9 живих освітніх семінарів (для 594 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту” завершив реалізацію освітньої програми Експортна Академія. Було проведено 13 семінарів для 296 учасників у м. Київ з он-лайн трансляціями для учасників з регіонів. Сертифікати Експортної Академії отримало 35 учасників.

ДУ “Офіс з просування експорту” оновив та реалізує третій рік поспіль дворівневу навчальну програму для підприємців та експортерів Export Evolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 5 освітніх семінарів, 12 освітніх модулів онлайн та 12 сесій зворотного зв’язку (для 142 учасників курсу). Рівень START: проведено 9 відео-лекцій, 9 онлайн-сесій запитань та відповідей (для 572 учасників курсу).

Офіс з просування експорту опублікував понад 450 інформаційних повідомлень, які загалом охопили аудиторію у більше ніж 1 200 000 осіб. За рік було проведено 25 онлайн-трансляцій, які переглянуло 20 000 осіб.

У 1-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” мережа підтримки підприємництва створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік. Було оброблено 118 запитів від українських компаній, 17 запитів до вітчизняних виробників, зареєстровано 69 нових виробництв, опубліковано 2 профілі.

Щомісячно Установа поширює серед експортерів інформацію стосовно актуальних тендерів міжнародних державних закупівель, запитів від іноземних імпортерів та виставково-ярмаркових заходів за кордоном. Зокрема було надано 5 консультацій компаніям з приводу участі у міжнародних тендерах.

В рамках роботи з групою експортоорієнтованих компаній проведено наступні заходи:

1. Українська асоціація дверей (30 членів асоціації). Підготувала комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей для Української асоціації дверей; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей на Конференції Української асоціації дверей "Свіжі новини із виставки Made Expo 2019 у Мілані та ТОП 5 найбільш привабливих країн для експорту дверей", що пройшла у рамках виставки "Inter Build Expo" - 20 березня та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії

2. Українська горіхова асоціація (2 852 члена асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів для Української горіхової асоціації; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів на Конференції Української горіхової асоціації "Трамплін для стрибка в Горіховий бізнес. Основні драйвери розвитку та перспективи горіхового бізнесу в Україні і в світі"  в рамках Agroport Lviv West 2019 - 22 березня та менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії.

3. Українська асоціація меблевиків (168 членів асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблевої продукції для Української асоціації меблевиків; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблів 28 травня 2019 р. та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на ринок Великої Британії та планування відповідної стратегії. Підготовлено дослідження ринку меблів Великої Британії та презентовано для учасників асоціації та для Європейського меблевого кластеру.

4. Альянс виробників ювелірних виробів (8 учасників). Підготовлено дослідження щодо вибору пріоритетного ринку для ювелірних виробів та презентовано для учасників альянсу - 11 червня 2019 р.

5. Представники видавничої галузі  (19 учасників). Підготовлено дослідження світового ринку книговидання та презентовано для представників видавничої галузі  - 25 червня 2019 р.

6. Група виробників ягід (60 учасників). Підготовлено та презентовано огляд вимог до ягідної продукції на ринку ЄС - 2 квітня 2019 р.

Мінекономрозвитку у І півріччі. 2019 року провів опитування серед експортерів щодо їх обізнаностіта задоволеності послугами з державної підтримки експорту, результати якого будуть враховані для поліпшення експортної політики і послуг для бізнесу.

У 2-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності).

Протягом 2-го кварталу 2019 року:

- зареєстровано 68 нових клієнтів на платформі

- створено та опубліковано 4 профілі компаній у мережі

- опрацьовано 51 запит від українських компаній до іноземних

- передано 12 запитів до українських компаній

- проведено воркшоп по створенню профілів EEN для меблевої асоціації

- участь у якості спікера з презентацією можливостей платформи EEN у освітніх дняху 7 містах (Львів, Дніпро, Житомир, Вінниця, Одеса, Сєвєродонецьк та Кременчук)

- підготовлено та опубліковано 12 актуальних запитів для українських виробників

МЗС: На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ "Проведення тендерів та конкурсних торгів" у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

МІП: У березні 2019 року МІП долучилося до інформаційної політики, яку ініціювало Державне агентство з питань електронного урядування України та забезпечило поширення шести соціальних роликів  «Тримай пораду від сусіда». Ролики розповідають про електронізацію державних послуг  та спрощення отримання таких послуг від держави громадянами України.

IV квартал
2020
Щорічне проведення інформаційно-освітніх кампаній щодо існуючих послуг з підтримки експорту та міжнародної торгівлі, послуг електронного урядування та участі в міжнародних електронних закупівлях у 2020 році
Виконується

ДУ «Офіс з просування експорту» розробили навчальні тренінги щодо методології вибору ринків для експорту, онлайн–ресурсів для дослідження, а також особливостей регулю- вання товарів ЄвропейськогоСоюзу. Протягом 2020 року проведено 10 таких тренінгів в рамках різноманітних програм.

МЗС На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ «Проведення тендерів та конкурсних торгів» у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

IV квартал
2021