Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2021-2023 роки” (далі – проєкт розпорядження), де передбачено реалізацію даного заходу. У зв’язку з непідтриманим Міністерством фінансів України проєкту розпорядження в частині виділення бюджетних коштів для реалізації заходів, було проведено узгоджувальну нараду за участю представників заінтересованих органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів України та секретаріату Кабінету Міністрів України. Після чого проєкт розпорядження доопрацьовано МОН та надіслано на повторне погодження до заінтересованих органів. Після отримання погоджень проєкт розпорядження буде внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

17.02.2021 відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Вінницькою міською радою та Громадською спілкою “Вінницький кластер приладобудування та автоматизації”. Головна мета створеного кластеру – це посилення конкурентоспроможності учасників кластеру. Серед запланованих результатів ефективної співпраці – створення продуктів нового покоління з високою доданою вартістю за стандартами цифрової економіки. Також – залучення інвестицій, створення нових якісних робочих місць; розвиток сприятливого клімату для залучення інвестицій.

15.04.2021 в рамках проєкту децентралізованого співробітництва між Вінницькою областю, містом Вінниця та містом Діжон, регіоном Бургундією за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції відбулось підписання Меморандуму про створення інноваційного агропромислового кластера “AgroVin”. Створення агрокластеру, сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності місцевих підприємств агропромислового комплексу та підвищить додану вартість виробленої продукції. Учасники визначили основні напрямками діяльності кластеру, які передбачають розробку пропозицій для покращення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, сприяння впровадження інноваційних продуктів наукових аграрних установ області, проведення самостійних та спільних науково-дослідних робіт щодо створення та оптимізації нових агротехнологій, процесів переробки сільськогосподарської продукції, а також надання консультаційних послуг.

28.04.2021 в рамках цього проєкту проведено онлайн нараду за напрямком “Управління водними ресурсами у сільському господарстві регіону та вирощування органічних культур”. Під час заходу учасники обговорювали погодження дорожньої карти з реалізації четвертого напряму проєкту децентралізованого співробітництва Вінниччини з регіоном Бургундія Франш-Конте (Французька Республіка), яка дозволить забезпечити проведення ефективних заходів з іригації та зрошування в області, а також вирішить питання раціонального використання і охорони водних ресурсів. 

У рамках згаданого проєкту з 7 по 9 червня здійснено візит представників Франції щодо реалізації спільного з французьким технопарком VITAGORA проєкту. 7 червня відбулася зустріч Вінницької облдержадміністрації та керівництва територіальної громади Вінниці з французькою делегацією від міста Діжон та агрокластера “VITAGORA”, регіон Бургундія. Сторони обговорили напрямки подальшої співпраці у поточному році і шляхи реалізації проєкту за чотирма напрямами: створення агрокластера за участю промислових компаній та агровиробників Вінниці та Вінницької області спільно з компанією “VITAGORA”, створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного університету, покращення системи питного водопостачання i водовідведення, а також управління водними ресурсами, що використовуються для сільського господарства.

Реалізація проєктів за визначеними напрямками дозволить Вінниччині розвинути економічну та інвестиційну діяльність в агропромисловій сфері, розширити експортний потенціал. Реалізація проєкту сприятиме впровадженню новітніх інформаційних технологій в агропромисловому секторі та забезпеченні рівних конкурентних умов для всіх суб’єктів господарювання в агробізнесі.

Крім того, 27.04.2021 у режимі онлайн відбувся бізнес-форум “Україна-Австрія: можливості двосторонньої співпраці”, під час якого Надзвичайний і Поважний Посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба поінформував про початок у травні 2021 р. будівництва найбільшого у світі заводу з виробництва зимового спортивного спорядження заводу “Head” у Вінницькій області.

Також, 1 червня з намірами налагодження співпраці та можливістю реалізації інвестиційних проектів на території Вінниччини область відвідали представники турецького бізнесу. Члени делегації поінформували керівництво області про власні досягнення та вже реалізовані проєкти на території Європейських країн, а також вивчили можливості для реалізації аналогічних ідей у області.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробітництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

З метою залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, сприянню інноваційно-інвестиційному та соціально-економічному розвитку Київщини реалізовує важливі напрями діяльності Агенція регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.

За сприяння Агенції регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, за результатами конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, Міністерством розвитку громад та територій України було визначено два проєкти регіонального розвитку, які отримають державне фінансування, а саме:

1) Створення мережі Центрів підтримки підприємців/бізнесу у Київській області.

2) Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку.

Міністерством розвитку громад та територій України визначено, що проєкт регіонального розвитку “Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку” обраний Конкурсною комісією переможцем та рекомендований для фінансування у 2021 році.

Одеська ОДА:

Питаннями інноваційних технологій в Одеській області безпосередньо займаються: Південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ “ІНВАЦ”, які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

ТОВ “ІНВАЦ” спільно з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації, Південним науковим центром НАН України та МОН України і Одеською обласною організацією роботодавців проводиться щорічний конкурс інноваційних проєктів, приурочений до Дня науки України. В Одеській області функціонує 1 науковий парк –  ТОВ “Науковий парк Одеського політехнічного університету”, який створений та зареєстрований відповідно до вимог законів України “Про наукові парки”, “Про науковий парк “Київська Політехніка”.

На сьогодні, в рамках наукових досліджень та експериментальних розробок у сфері технічних наук і технологій, Науковим парком реалізовано наступні проєкти:

- створення науково-технічної продукції “Визначення теплових втрат в тепломережі КП “Одеської ТЕЦ-2”;

- створення науково-технічної продукції з апробації положень “Методики оцінки крихкої міцності корпусів реакторів ВВЕР” СОУ НАЕК 177:2019” з метою уніфікації вимог до розрахунку теплогідравлічних параметрів та імовірнісних оцінок в рамках ОТС та ПТЕ енергоблоків АЕС України»;

 - створення науково-технічної продукції з розробки “Керівництва з експлуатації агрегату пастеризації мод. ERM07.01” на підставі оцінювання ризиків;

- виконання робіт за науковим проектом “Цифрофізація освітніх бізнес процесів 2020”;

В процесі реалізації перебуває:

- проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження віброперетворювачів МВ-43 і апаратури виміру вібрації УИПВ-9;

 - створення науково-технічної продукції з розроблення пропозицій та експериментального дослідження параметрів роботи котельних пристроїв ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” у частині “Корегування тягодуттьового тракту котла ДЕ-10”;

 - послуги з інженерного проектування (Розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку схеми теплопостачання м. Одеси).

Полтавська ОДА:

У Полтавській області триває процес створення та розбудови наукової бази, стартапів та навчально-наукових центрів.

23.03.2021 відкрито перший в області Центр підтримки технологій та інновацій для представників малого та середнього бізнесу, стартапів, винахідників та креативних індустрій на базі Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” (далі – Університет).

На базі Університету діють:

     - стартап-школа мережі “SIKORSKY CHALLENGE” та бізнес-інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану. Разом з тим, 10.03.2021 у ході проведення VII Міжнародного галузевого форуму “Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України”, який відбувся на базі закладу вищої освіти, між Університетом та Полтавською міською радою було укладено два Меморандуми: про партнерство та співпрацю в сфері освіти, науки, а також  щодо реалізації  програми створення та підтримки у місті Полтаві інноваційного кластеру, спільно з ТОВ “Інноваційний холдинг “СІКОРСЬКІ ЧЕЛЕНДЖ”;

     - перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством “Сіменс Україна”;

    - тренінг-центр компанії “Wellsite Digital” для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

     - навчально-виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK “Нафтогаз” і ТОВ “Геосинтез Інженірінг”, лабораторія хімії, а також навчально-науковий полігон нафти та газу.

У Семенівському районі Полтавської області працює агропромисловий бджільницький Кластер “Меди Межиріччя”, який надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників високоякісної продукції з натурального меду торгової марки “Меди Межиріччя”.

У Глобинському районі Полтавської області успішно працює ТОВ “Арніка Органік”. Компанія є однією з ефективних виробників та експортерів власно вирощеної органічної продукції, яка використовує новітні методи ведення сільського господарства: сучасну техніку та інноваційні технології, а також щороку бере активну участь у міжнародних виставкових заходах.

Тернопільська ОДА:

Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” та з метою активізації інноваційної інфраструктури області з міжнародними програмами в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створено навчальну лабораторію інновацій.

Міжуніверситетський регіональний стартап центр (далі - Стартап центр ТНТУ) на базі факультету управління та бізнесу у виробництві. Даний Стартап центр створений в рамках європейського проекту TEMPUS SUCSID (530349-TEMPUS-1-2012-1-FR-TEMPUS-JPHES) “Створення міжуніверситетських Стартап центрів для підтримки і просування студентської інноваційної діяльності”.

За сприяння міжнародного консорціуму університетів - членів проекту “Університет для потреб” Стартап центр отримав сучасне комп’ютерне обладнання. Також в результаті стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти підготовлено та апробовано п’ять сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання впродовж життя будуть надаватися в Стартап центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей.

Основна мета іншого проекту за програмою TEMPUS “Модернізація освітніх курсів для магістрів і аспірантів з інформаційної безпеки (кібербезпеки) і стійкості” полягає у підготовці нового покоління інвестиційний проектів з комерціалізації технологій, що генерують енергію з альтернативних джерел, теоретико - організаційні засади здійснення регіональної фіскальної політики та фіскальної децентралізації. Обґрунтовано підходи щодо збільшення дохідної частини місцевих бюджетів на основі побудови економіко-математичних моделей оптимізації оподаткування нерухомості та застосування податкових преференцій, підготовлено методичні рекомендації щодо інтеграції маркетингових комунікацій для формування лояльності споживачів для Бізнес-центру новітніх технологій міста Тернополя.

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Національним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєктів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Натуральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

23.03.2021 проведено конференцію “Презентація ландшафту Індустрії 4.0 Харківського регіону” на базі Unit.city Kharkiv .

24-26.03.202 у Харкові проведено Міжнародну спеціалізовану промислову виставку-форум “Kharkiv Prom Days 2021” (далі – Форум).

Основною метою Форуму було налагодження комунікації між підприємствами та потенційними замовниками, висвітлення технологічних можливостей підприємств Харківської області в промисловій сфері. Формат заходу передбачав, паралельно з виставкою продукції підприємств – учасників, он-лайн презентації найбільших промислових підприємств Харківської області для іноземних замовників.

Іноземними фахівцями для учасників форуму були проведені семінари: “Сертифікація виробництв для виходу на ринки Європи”, “Підготовка української компанії до виходу на ринок країн GCC. Приклад Саудівської Аравії”, “Співпраця Україна-Італія” та “Особливості співпраці Україна – Африка”.

Також під час заходу відбулись індивідуальні онлайн-переговори учасників Форуму з діловими партнерами у форматі B2B.

Виставка пройшла за участю представників посольств, торгових палат та бізнес-місій Пакистану, Туреччини, Німеччини, Італії, КНР, Саудівської Аравії, Ізраїлю та інших зацікавлених у співробітництві країн.

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у таких провідних закладах вищої освіти області: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Національний аерокосмічний університет ім. М. Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут”; Харківський національний університет будівництва і архітектури та Харківський національний університет радіоелектроніки.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти як однієї з найбільш креативних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер. Розвиток ІТ сфери визначено як горизонтальну галузь смарт-спеціалізації регіону відповідно до Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Національний університет “Чернігівська політехніка” у партнерстві з громадською спілкою “Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини “Чернігівський ІТ кластер” спільно реалізують проєкти, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

В регіоні діє Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців.

Проєкт “Розвиток хаб-системи підтримки підприємництва, інновацій та стартапів в Чернігівській області” пройшов конкурсний відбір проєктів Програми підтримки секторальної політики, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ЄС. Даним проєктом передбачено створення та забезпечення функціонування за “кущовим принципом” мережі центрів підтримки підприємництва та координацію діяльності з Центром підтримки підприємництва, інновацій та стартапів, створеного на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області.

У регіоні функціонує “Кластер легкої промисловості Чернігівської області”, який поєднав у собі виробничі підприємства, креативні індустрії, Національний університет “Чернігівська політехніка”, а також органи самоврядування і влади для досягнення високого економічного результату та розвитку галузі легкої промисловості Чернігівщини.

На базі Національного університету “Чернігівська політехніка” створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”, Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ “Бізнес-інноваційний центр”.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” діє інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся. В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих й навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби функціонує науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та діяльності органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревообробно–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–науковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та перспектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

Міндовкілля:
За участі Проєкту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації». Законопроєктом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроєкт розширює складові поняття «екологічна інформація» у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви. Вказаний законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», створенно онлайн реєстр документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечено вільний доступ до зазначених реєстрів.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Міндовкілля реалізується пілотний проеєкт «Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні». Першим результатом пілотного проєкту стало створення онлайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показники: «A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air» і «D1 Protected areas», які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Також реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги APENA–3 щодо проєкту «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів».

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно–технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно–інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів «SХ–Gоvernment» Міндовкілля.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Міндовкілля і Мінекономіки від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу «Подання декларацій про відходи» https://e–eco.gov.ua/

На веб–сайті Міндовкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги «Оцінка впливу на довкілля» https://mepr.gov.ua/content/ocinka–vplivu–na–dovkillya–ediniy–reestr.html

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна «гаряча лінія».

На веб–сайті Міндовкілля забезпечено функціонування розділу «Відкриті дані» https://mepr.gov. ua/timeline/Vidkriti–dani.html, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб–порталу відкритих даних.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації; 
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 року 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 року набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

• обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;
• поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;
• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;
• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду; 
• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187. Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС. 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

• широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;
• спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення; 
• взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;
• обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;
• спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України; 
• зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;
• скорочення кількості контрольних органів на кордоні;
• віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2018 рік.

Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 (далі - Порядок). Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2017 року № 878 та від 31.01.2018 року № 44 внесено зміни до Порядку, які враховують набутий досвід застосування інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації, пропозицій бізнесу. Зокрема передбачено:

- обов’язкове застосування Порядку, що поставить в рівні умови бізнес, який користується і не користується системою, забезпечить проведення державних контролів не “на папері”, а насправді, і надасть змогу оцінити роботу усіх задіяних в процесі державних органів і митниці в частині часу виконання відповідних формальностей;

- поширення дії Порядку на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах;

- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які наявні в попередній декларації;

- визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які мають бути пред’явлені/передані під час проведення огляду;

- зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин.

З 04.05.2018 100% митних декларацій у режимах “експорт” та “імпорт” оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Станом на 31.12.2018 року частка вантажів, що оформлюються через “єдине вікно”, складає близько 97 % від загальної кількості митних оформлень. У 2017 році цей показник складав 20 %. Процедури радіологічного контролю товарів автоматично комплексами здійснюється у 67 міжнародних пунктах пропуску через митний кордон України із 187.

Також з метою реалізації положень Закону України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України Державною фіскальною службою України визначено коди товарів згідно з УКТЗЕД, на які встановлено заборони та обмеження. Зазначену інформацію розміщено на сайті ДФС.

04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”, яким впроваджено:

- широке використання механізму “єдиного вікна” як при випуску товарів у відповідний митний режим, так і при їх пропуску через митний кордон України;

- спрощення процедур експорту товарів з України за рахунок виключення із законодавчих актів України норми щодо обов’язкового проведення радіологічного контролю товарів та транспортних засобів у разі їх вивезення з України, а також узгодження норм Митного кодексу України та вимог Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про карантин рослин”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” щодо здійснення контрольних процедур щодо товарів, які експортуються, не в обов’язковому порядку, а згідно з вимогами країни призначення;

- взаємодію між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та органами доходів і зборів, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму “єдиного вікна” згідно з Митним кодексом України;

- обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з використанням Єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

- спрощення процедур торгівлі шляхом скасування всіх державних видів контролю при вивезенні товарів за межі митної території України;

- зменшення з 6 до 3 державних видів контролю товарів під час ввезення товарів на митну територію України та транзиті;

- скорочення кількості контрольних органів на кордоні;

- віднесення до компетенції ДФС визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД щодо яких законами України встановлені заборони або обмеження на переміщення їх через митний кордон України. Також цим Законом передбачено створення Державною фіскальною службою України єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 року (протокол № 42) схвалено План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2018 року № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України”.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2019 рік.

Звіт за 2018 рік.

З метою інформування вітчизняних експортерів на офіційному веб–сайті Мінеконо- міки на постійній основі оприлюднюється актуальна інформація у розділі «Участь України у Регіо- нальній Конвенції про пан–євро–середземноморські преференційні правила походження» рубрики «Співробітництво між Україною та Європейським Союзом».

Також у рамках функціонування гарячої лінії з поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надаються роз’яснення щодо Конвенції.

Українська сторона вживає заходів щодо внесення змін до угод про вільну торгівлю з учасницями Конвенції, з метою впровадження в УВТ правил походження, передбачених Конвенцією, зокрема: 

- замінено Протокол I “Щодо визначення концепції “походження товарів” та методів адміністративного співробітництва” до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правила походження Конвенції (Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 № 1/2018 опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 № 94, стор. 169, стаття 3126);

- внесено зміни до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.1995 (міжурядовий Протокол вчинено 21.05.2019, ратифіковано Законом України від 14.01.2020 № 450-ІХ та постановою Парламенту Грузії від 17.03.2020 № 5780-IIს, набрав чинності 26.03.2020);

- 21.01.2019 підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем, яка у частині правил походження (стаття 2.13) вже передбачає застосування положень Конвенції. Наступний крок – ратифікація Угоди сторонами;

- 30.10.2020 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про делегацію Уряду України для участі у переговорах щодо підготовки проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року”.
 

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 року № 364 “Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю”, Держпродспоживслужбою забезпечено проведення державного ветеринарно-санітарного контролю товарів за принципом “єдиного вікна” у всіх місцях митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації.

На виконання доручення Першого віце-прем'єр міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва від 20.04.2018 року № 6576/12/1-18 стосовно реалізації пункту 6 доручення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана від 21.02.2018 року № 6576/0/1-18 за результатами робочої поїздки Прем’єр-міністра України до Львівської області щодо вжиття заходів для узгодження графіка роботи контролюючих органів з роботою органів доходів і зборів під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів державного контролю за принципом “єдиного вікна” Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах своєї компетенції опрацювала пропозиції Державної фіскальної служби України з цього питання та в межах наявного фінансування та штатної чисельності узгодила графіки роботи своїх структурних підрозділів з графіками роботи підрозділів органів зборів і доходів.

Звіт за 2018 рік.

(Звіт за 2018 рік).
З метою удосконалення правового поля у сфері інструментів торговельного захисту Мінекономі- ки розроблено проєкти Законів України «Про захист від демпінгового імпорту», «Про захист від субсидованого імпорту», «Про захисні заходи», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері тор- говельного захисту». У грудні 2019 року вказані проєкти законів в установленому порядку були погоджені заінтересованим центральним органам виконавчої влади. Однак у лютому 2020 року, у зв’язку із відставкою Уряду, відповідно до установленої процедури, законопроєкти були повер- нуті Мінекономіки для повторного їх погодження.

Проєкти законів повторно погоджено із Міністерством фінансів України і Держмитслужбою та отри- мано висновки Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи законопроєктів.

В той же час народними депутатами України Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д., Наталухою Д.А. та іншими до Верховної Ради України унесені проєкти Законів України «Про захист від демпінгово- го імпорту» (реєстр. No 4132 від 21.09.2020), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. No 4133 від 21.09.2020), «Про захисні заходи» (реєстр. No 4134 від 21.09.2020), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту» (реєстр. No 4141 від 22.09.2020), «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)» (реєстр. No 4291 від 30.10.2020), які є аналогічними до тих проєктів Законів, що були розроблені Мінекономіки. Ли- стом від 30.09.2020 No 4401–01/59241–01 направлено Кабінету Міністрів України та Мінфіну висно- вки щодо впливу законопроєктів (реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141) на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

На виконання доручення Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 29.09.2020 No 40428/1/1–20 до звернень Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку від 28.09.2020 No 04– 16/13–2020/169582, No 04–16/13–2020/169577, No 04–16/13–2020/169574, No 04–16/13–2020/169576 відповідно до § 118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Мі- ністрів України від 18.07.2007 No 950, Мінекономіки листами від 12.10.2020 No 4401–01/61967–01 та No 4401–01/61954–01 Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Кабінету Міністрів України відповідно направлено проєкти експертних висновків до проєктів Законів реєстр. No 4132, No 4133, No 4134, No 4141. За дорученням Прем’єр–міністра України Дениса Шмигаля від 13.11.2020 No 46202/1/1–20 до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, по- даткової та митної політики від 10.11.2020 No 04–32/09–2020/207447 листом від 25.11.2020 No 4401– 01/70129–01 (Комітету ВРУ) та від 25.11.2020 No 4401–01/70126–01 (КМУ) надано проєкт експертного висновку до проєкту Закону реєстр. No 4291. Наразі законопроєкти знаходяться на розгляді у ко- мітетах ВРУ. 23.12.2020 представниками Мінекономіки взято участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом в частині розгляду проєкту Закону реєстр. No 4132. Разом з цим Мінекономіки здійснюється аналіз законопроєктів, поданих народними депутатами України, для надання пропозицій щодо їх подальшого доопрацювання.

Звіт за 2018 рік.

З метою удосконалення роботи в рамках розслідувань торговельного захисту (анти- демпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) та переглядів, застосованих заходів за результата- ми таких розслідувань, оперативного обміну інформацією та забезпечення прав заінтересованих сторін на захист власних інтересів Мінекономіки за підтримки Програми USAID «Конкурентоспро- можна економіка України» розробляється ІТ–платформа «Державний інформаційно–сервісний пор- тал «Торговельний захист України» (далі – ІТ–платформа), введення у роботу якої було заплановано у 2020 році. (Однак, враховуючи процес доопрацювання поточної версії ІТ–платформи строки пере- несено на 2021 рік).

ІТ–платформа забезпечить: автоматизацію процесів проведення розслідувань/переглядів; опера- тивний обмін інформацією та матеріалами між Мінекономіки та заінтересованими сторонами під час розслідувань/переглядів; доступ заінтересованим сторонам до інформації в рамках розсліду- вань/переглядів; публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ он–лайн) до інформації та ма- теріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту.

Крім того, у 2021 році планується розробка Комплексної системи заходів захисту інформації, яку міститиме ІТ–платформа, у тому числі конфіденційної.

Зокрема у вересні 2020 року здійснено попереднє тестування ІТ–платформи, за результатами якого було проведено роботу стосовно узгодження структури і наповнення програми.

Наразі веб–сайт наповнено основною інформацією, здійснюється тестування зі сторони користувача з боку Мінекономіки (як слідчий) ІТ–платформи для подальшого впровадження у роботу.

Наразі вживаються заходи щодо взяття ІТ-платформи на баланс Мінекономіки.

На даний час веб-сайт td.me.gov.ua наповнено основною інформацією, проводиться тестування ІТ - платформи, узгодження та остаточне доопрацювання розробником системи.

Також у поточному році планується здійснити модернізацію вказаної

ІТ-платформи, зокрема удосконалення частини обміну інформацією в рамках торговельних розслідувань, доопрацювати інші можливості ІТ-платформи в рамках торговельного захисту за результатами тестувань.

В той же час у 2022 році заплановано розроблення Комплексної системи захисту інформації ІТ-платформи (далі – КСЗІ), яка призначена саме для захисту інформації, у тому числі конфіденційної, яку міститиме ІТ-платформа, від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу.

В результаті впровадження ІТ-платформи, буде забезпечено публічний доступ (безкоштовний віддалений доступ онлайн) до інформації та матеріалів, які стосуються використання інструментів торговельного захисту, обмін інформацією та матеріалами між заінтересованими сторонами під час антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (захисних) розслідувань або в рамках переглядів заходів за результатами таких розслідувань та Мінекономіки як органом, який проводить торговельні розслідування, оперативний обмін інформацією, забезпечення прав та інтересів заінтересованих сторін на захист та прозорість проведення таких розслідувань та переглядів.

(Звіт за 2018 рік).

Тривають роботи щодо наповнення нового веб-сайту, на якому серед іншого, буде розміщено атуальну інформацію до пункту 1 статті 1 Угоди про спрощення процедур торгівлі.

За результатами проведеного аналізу враховуючи сигнали вітчизняного бізнес-середовища, було розроблено комбінацію заходів організаційного та інституційного характеру з підвищення ефективності функціонування спільних міжурядових органів, зокрема: ­

• пріоритезація Спільних міжурядових комісій (СМК) та перерозподіл головування в їх українських частинах;
• інституційне посилення СМК; ­
• застосування нових підходів до функціонування СМК; ­
• посилення аналітичної складової діяльності СМК та відповідальності центральних органів виконавчої влади за реалізацію міжурядових домовленостей.

Звіт за 2018 рік.

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України: ­

• від 23.05.2018 року № 505 “Про внесення змін до Положення про Українську частину Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва”, якою передбачено посилення ефективності Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва та оптимізацію механізму їх функціонування, що сприятиме активізації торговельно-економічного співробітництва з державами-партнерами; ­
• від 29.08.2018 року № 675 “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 900”, якою передбачено виконання Угоди про створення Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар, можливості проведення її першого засідання та призначення Головою Української частини Спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Звіт за 2018 рік.

Звіт за 2019 рік.

ДУ "Офіс з просування експорту України" реалізовано І етап дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine: проведено 5 освітніх семінарів у м. Києві, 9 вебінарів для 650 учасників початкового та 107 учасників просунутого рівнів (зокрема, для 8 компаній-учасниць просунутого рівня організовано навчальний візит до Естонії).

Офісом організовано 5 освітніх заходів для експортерів: один у м. Вінниця (понад 110 учасників) та 4 заходи у м. Києві. Проведено серію освітніх заходів у містах Києві, Одесі, Дніпрі та Львові для понад 200 учасників. Проведено освітню подію Export Talks щодо ринку Туреччини (50 учасників) та навчальний практикум щодо ринку Китаю у межах програми Go China (60 учасників). Офісом розроблено та оприлюднено на своєму сайті в травні 2018 року електронний довідник “Донорська підтримка у розвитку бізнесу та виході на експорт”.

У 2018 році Офіс провів індивідуальний аналіз щодо визначення перспективних ринків збуту для 33 компаній. Проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network - EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік.

ДУ "Офіс з просування експорту України" спільно з проектом “Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС” було розроблено “Хелпдеск” для експортерів – спеціалізований інформаційний онлайн-ресурс для МСБ, який надаватиме інформацію щодо здійснення експорту до ЄС, а саме тарифних та нетарифних заході, правил походження товарів, нормативних вимог по 10 головних підсекторах згідно з Експортною стратегією України. “Хелпдеск” буде запущено на сайті Офісу на початку 2019 року. У жовтні 2018 року Офіс за підтримки Мінекономрозвитку оголосив конкурс “Битва міст”, який мав на меті забезпечити інформаційне покриття освітніх проектів національного рівня, активно залучити регіональний бізнес до реєстрації на програми та визначити два українських міста для реалізації освітніх програм “Експортна революція в Україні” та “Креативний експорт в Україні” (окрім Києва). В результаті конкурсу, за право виступити локальними провайдерами програм змагалось 17 регіонів України, що забезпечило медійне покриття на понад 100 000 аудиторії.

Радою експортерів та інвесторів при МЗС на постійній основі оновлюється відповідний інетернет-розділ “Проведення тендерів та конкурсних торгів” у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних. Мінекономрозвитку на постійній основі інформує суб’єктів господарювання про доступні послуги з підтримки торгівлі та експорту. Зазначена інформація опубліковується на офіційному сайті у рубриці “Розвиток експорту” та поширюється серед зацікавлених сторін.

Проект CUTIS розробив та поширює під час проведення заходів Практичний посібник для українських малих та середніх підприємств з експорту до Канади. Електронна копія посібника доступна на сайті проекту CUTIS . Також проект CUTIS підтримує в постійному оновленні такі інформаційні канали: веб-сайт проекту, сторінку проекту на Facebook, Twitter акаунт; акаунт проекту на YouTube; LinkedIn акаунт, щомісячний електронний вісник. Завдяки залученню проекту було створено 95 публікацій в бізнес-медіа.

ДУ “Офіс з просування експорту України” у 2019 році завершив реалізацію ІІ етапу дворічної дворівневої навчальної програми для підприємців та експортерів Export Revolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 12 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 7 освітніх модулів онлайн та 14 сесій зворотного зв’язку (для 152 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари (для 546 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту України” завершив реалізацію І етапу дворічної дворівневої навчальної програми Creative Export Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 9 освітніх семінарів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Харкові та Дніпрі; проведено 5 освітніх модулів онлайн та 10 сесій зворотного зв’язку (для 63 учасників курсу). Рівень START: проведено 2 вебінари та 9 живих освітніх семінарів (для 594 учасників).

ДУ “Офіс з просування експорту” завершив реалізацію освітньої програми Експортна Академія. Було проведено 13 семінарів для 296 учасників у м. Київ з он-лайн трансляціями для учасників з регіонів. Сертифікати Експортної Академії отримало 35 учасників.

ДУ “Офіс з просування експорту” оновив та реалізує третій рік поспіль дворівневу навчальну програму для підприємців та експортерів Export Evolution Ukraine. Рівень PRO (діючі експортери): проведено 5 освітніх семінарів, 12 освітніх модулів онлайн та 12 сесій зворотного зв’язку (для 142 учасників курсу). Рівень START: проведено 9 відео-лекцій, 9 онлайн-сесій запитань та відповідей (для 572 учасників курсу).

Офіс з просування експорту опублікував понад 450 інформаційних повідомлень, які загалом охопили аудиторію у більше ніж 1 200 000 осіб. За рік було проведено 25 онлайн-трансляцій, які переглянуло 20 000 осіб.

У 1-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” мережа підтримки підприємництва створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності). Мережа EEN включає понад 600 організацій з підтримки та розвитку бізнесу; понад 2,5 мільйона організацій-учасників; понад 6000 технологічних профілів; понад 10000 бізнесових профілів; понад 100 великих заходів і 18 тисяч B2B-зустрічей на рік. Було оброблено 118 запитів від українських компаній, 17 запитів до вітчизняних виробників, зареєстровано 69 нових виробництв, опубліковано 2 профілі.

Щомісячно Установа поширює серед експортерів інформацію стосовно актуальних тендерів міжнародних державних закупівель, запитів від іноземних імпортерів та виставково-ярмаркових заходів за кордоном. Зокрема було надано 5 консультацій компаніям з приводу участі у міжнародних тендерах.

В рамках роботи з групою експортоорієнтованих компаній проведено наступні заходи:

1. Українська асоціація дверей (30 членів асоціації). Підготувала комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей для Української асоціації дверей; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту дверей на Конференції Української асоціації дверей "Свіжі новини із виставки Made Expo 2019 у Мілані та ТОП 5 найбільш привабливих країн для експорту дверей", що пройшла у рамках виставки "Inter Build Expo" - 20 березня та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії

2. Українська горіхова асоціація (2 852 члена асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів для Української горіхової асоціації; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту волоських горіхів на Конференції Української горіхової асоціації "Трамплін для стрибка в Горіховий бізнес. Основні драйвери розвитку та перспективи горіхового бізнесу в Україні і в світі"  в рамках Agroport Lviv West 2019 - 22 березня та менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на пріоритетні ринки і планування відповідної стратегії.

3. Українська асоціація меблевиків (168 членів асоціації). Підготувала  комплексне дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблевої продукції для Української асоціації меблевиків; провела презентацію комплексного дослідження щодо визначення пріоритетних ринків для експорту меблів 28 травня 2019 р. та провела менторську сесію щодо планування  експортної діяльності з метою оцінки ступеня готовності компаній-членів Асоціації до виходу на ринок Великої Британії та планування відповідної стратегії. Підготовлено дослідження ринку меблів Великої Британії та презентовано для учасників асоціації та для Європейського меблевого кластеру.

4. Альянс виробників ювелірних виробів (8 учасників). Підготовлено дослідження щодо вибору пріоритетного ринку для ювелірних виробів та презентовано для учасників альянсу - 11 червня 2019 р.

5. Представники видавничої галузі  (19 учасників). Підготовлено дослідження світового ринку книговидання та презентовано для представників видавничої галузі  - 25 червня 2019 р.

6. Група виробників ягід (60 учасників). Підготовлено та презентовано огляд вимог до ягідної продукції на ринку ЄС - 2 квітня 2019 р.

Мінекономрозвитку у І півріччі. 2019 року провів опитування серед експортерів щодо їх обізнаностіта задоволеності послугами з державної підтримки експорту, результати якого будуть враховані для поліпшення експортної політики і послуг для бізнесу.

У 2-му кварталі 2019 році ДУ “Офіс з просування експорту України” проводилась робота стосовно надання консультацій щодо можливостей Європейської мережі підприємців (European Enterprise network EEN – найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва), яка створена Європейською комісією у 2008 році та працює в рамках Програми ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Використання потенціалу EEN дозволяє розширити інвестиційні та торговельні можливості українських підприємств (пошук партнерів у 65 країнах світу для експорту товарів у країнах-учасницях EEN, комерціалізація інновацій – трансфер технологій, пошук інвестора/партнера за кордоном для виведення на ринок нової технологічної продукції чи послуг, захист прав інтелектуальної власності).

Протягом 2-го кварталу 2019 року:

- зареєстровано 68 нових клієнтів на платформі

- створено та опубліковано 4 профілі компаній у мережі

- опрацьовано 51 запит від українських компаній до іноземних

- передано 12 запитів до українських компаній

- проведено воркшоп по створенню профілів EEN для меблевої асоціації

- участь у якості спікера з презентацією можливостей платформи EEN у освітніх дняху 7 містах (Львів, Дніпро, Житомир, Вінниця, Одеса, Сєвєродонецьк та Кременчук)

- підготовлено та опубліковано 12 актуальних запитів для українських виробників

МЗС: На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ "Проведення тендерів та конкурсних торгів" у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.

МІП: У березні 2019 року МІП долучилося до інформаційної політики, яку ініціювало Державне агентство з питань електронного урядування України та забезпечило поширення шести соціальних роликів  «Тримай пораду від сусіда». Ролики розповідають про електронізацію державних послуг  та спрощення отримання таких послуг від держави громадянами України.

ДУ «Офіс з просування експорту» розробили навчальні тренінги щодо методології вибору ринків для експорту, онлайн–ресурсів для дослідження, а також особливостей регулю- вання товарів ЄвропейськогоСоюзу. Протягом 2020 року проведено 10 таких тренінгів в рамках різноманітних програм.

МЗС На сайті РЕІ при МЗС на постійній основі наповнюється та оновлюється відповідний розділ «Проведення тендерів та конкурсних торгів» у якості інформаційної платформи для українських експортерів, на якій оперативно розміщується актуальна інформація про можливості розширення експорту української продукції шляхом участі у міжнародних тендерних та конкурсних заходах, у т.ч. і електронних.