Прогрес виконання Плану завдань і заходів з реалізації Експортної стратегії України

(«дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017-2021 роки

  • Виконано
  • Виконується
  • Не виконано
  • Заплановано до виконання

Завдання 1. Зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій

II квартал
2021
Розроблення та затвердження регіональних планів створення та розвитку центрів інноваційних технологій
Виконується

Національний рівень

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2020 – 2022 роки», де передбачено реалізацію зазначеного заходу. Станом на 31.12. 2020 проєкт розпорядження внесено на розгляд Уряду листом від 10.12.2020 No 1/10–4449.

МОН разом із заінтересованими сторонами розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2021-2023 роки” (далі – проєкт розпорядження), де передбачено реалізацію даного заходу. У зв’язку з непідтриманим Міністерством фінансів України проєкту розпорядження в частині виділення бюджетних коштів для реалізації заходів, було проведено узгоджувальну нараду за участю представників заінтересованих органів державної влади, зокрема, Міністерства фінансів України та секретаріату Кабінету Міністрів України. Після чого проєкт розпорядження доопрацьовано МОН та надіслано на повторне погодження до заінтересованих органів. Після отримання погоджень проєкт розпорядження буде внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Регіональний рівень

Вінницька ОДА:

17.02.2021 відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між Вінницькою міською радою та Громадською спілкою “Вінницький кластер приладобудування та автоматизації”. Головна мета створеного кластеру – це посилення конкурентоспроможності учасників кластеру. Серед запланованих результатів ефективної співпраці – створення продуктів нового покоління з високою доданою вартістю за стандартами цифрової економіки. Також – залучення інвестицій, створення нових якісних робочих місць; розвиток сприятливого клімату для залучення інвестицій.

15.04.2021 в рамках проєкту децентралізованого співробітництва між Вінницькою областю, містом Вінниця та містом Діжон, регіоном Бургундією за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції відбулось підписання Меморандуму про створення інноваційного агропромислового кластера “AgroVin”. Створення агрокластеру, сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності місцевих підприємств агропромислового комплексу та підвищить додану вартість виробленої продукції. Учасники визначили основні напрямками діяльності кластеру, які передбачають розробку пропозицій для покращення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, сприяння впровадження інноваційних продуктів наукових аграрних установ області, проведення самостійних та спільних науково-дослідних робіт щодо створення та оптимізації нових агротехнологій, процесів переробки сільськогосподарської продукції, а також надання консультаційних послуг.

28.04.2021 в рамках цього проєкту проведено онлайн нараду за напрямком “Управління водними ресурсами у сільському господарстві регіону та вирощування органічних культур”. Під час заходу учасники обговорювали погодження дорожньої карти з реалізації четвертого напряму проєкту децентралізованого співробітництва Вінниччини з регіоном Бургундія Франш-Конте (Французька Республіка), яка дозволить забезпечити проведення ефективних заходів з іригації та зрошування в області, а також вирішить питання раціонального використання і охорони водних ресурсів. 

У рамках згаданого проєкту з 7 по 9 червня здійснено візит представників Франції щодо реалізації спільного з французьким технопарком VITAGORA проєкту. 7 червня відбулася зустріч Вінницької облдержадміністрації та керівництва територіальної громади Вінниці з французькою делегацією від міста Діжон та агрокластера “VITAGORA”, регіон Бургундія. Сторони обговорили напрямки подальшої співпраці у поточному році і шляхи реалізації проєкту за чотирма напрямами: створення агрокластера за участю промислових компаній та агровиробників Вінниці та Вінницької області спільно з компанією “VITAGORA”, створення агрохабу на базі Вінницького національного аграрного університету, покращення системи питного водопостачання i водовідведення, а також управління водними ресурсами, що використовуються для сільського господарства.

Реалізація проєктів за визначеними напрямками дозволить Вінниччині розвинути економічну та інвестиційну діяльність в агропромисловій сфері, розширити експортний потенціал. Реалізація проєкту сприятиме впровадженню новітніх інформаційних технологій в агропромисловому секторі та забезпеченні рівних конкурентних умов для всіх суб’єктів господарювання в агробізнесі.

Крім того, 27.04.2021 у режимі онлайн відбувся бізнес-форум “Україна-Австрія: можливості двосторонньої співпраці”, під час якого Надзвичайний і Поважний Посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба поінформував про початок у травні 2021 р. будівництва найбільшого у світі заводу з виробництва зимового спортивного спорядження заводу “Head” у Вінницькій області.

Також, 1 червня з намірами налагодження співпраці та можливістю реалізації інвестиційних проектів на території Вінниччини область відвідали представники турецького бізнесу. Члени делегації поінформували керівництво області про власні досягнення та вже реалізовані проєкти на території Європейських країн, а також вивчили можливості для реалізації аналогічних ідей у області.

Закарпатська ОДА:

В межах Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки здійснено ряд заходів з питань проведення інноваційних досліджень, кластерних ініціатив, інновації у сфері виробництва, розвитку мережі індустріальних парків, розроблення концепцій та проєктних ідей розвитку інноваційної економіки. В межах згаданої Програми проведено конкурс проєктів стартапів, в якому брали участь 57 проєктів, з яких 8 стали переможцями та отримали фінансову підтримку. Крім того реалізується проєкт «трикутник знань», учасниками якого є наукові інститу- ції області, представники бізнес–середовища та влади. Розроблено заходи з реалізації Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 року, якими передбачено розвиток ре- гіональної інноваційної інфраструктури, а саме підтримка стартапів та інновацій в секторі МСП; відновлення фонду підтримки підприємництва Закарпатської області; стимулювання співробітництва між навчальними закладами, науково–дослідними установами і підприємствами області; розвиток бізнес–освіти.

Також в області розроблена концепція створення автомобільного кластеру на території діючого індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс».

Київська ОДА:

З метою залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, сприянню інноваційно-інвестиційному та соціально-економічному розвитку Київщини реалізовує важливі напрями діяльності Агенція регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.

За сприяння Агенції регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, за результатами конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, Міністерством розвитку громад та територій України було визначено два проєкти регіонального розвитку, які отримають державне фінансування, а саме:

1) Створення мережі Центрів підтримки підприємців/бізнесу у Київській області.

2) Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку.

Міністерством розвитку громад та територій України визначено, що проєкт регіонального розвитку “Підвищення рівня інституційного потенціалу регіонального розвитку об’єднаних територіальних громад Київської області шляхом навчання представників органів самоврядування сталому економічному розвитку” обраний Конкурсною комісією переможцем та рекомендований для фінансування у 2021 році.

Одеська ОДА:

Питаннями інноваційних технологій в Одеській області безпосередньо займаються: Південний науковий центр НАН України та МОН України, Одеський інноваційно-інформаційний центр ТОВ “ІНВАЦ”, які розглядають інноваційні проекти та сприяють їх реалізації.

ТОВ “ІНВАЦ” спільно з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації, Південним науковим центром НАН України та МОН України і Одеською обласною організацією роботодавців проводиться щорічний конкурс інноваційних проєктів, приурочений до Дня науки України. В Одеській області функціонує 1 науковий парк –  ТОВ “Науковий парк Одеського політехнічного університету”, який створений та зареєстрований відповідно до вимог законів України “Про наукові парки”, “Про науковий парк “Київська Політехніка”.

На сьогодні, в рамках наукових досліджень та експериментальних розробок у сфері технічних наук і технологій, Науковим парком реалізовано наступні проєкти:

- створення науково-технічної продукції “Визначення теплових втрат в тепломережі КП “Одеської ТЕЦ-2”;

- створення науково-технічної продукції з апробації положень “Методики оцінки крихкої міцності корпусів реакторів ВВЕР” СОУ НАЕК 177:2019” з метою уніфікації вимог до розрахунку теплогідравлічних параметрів та імовірнісних оцінок в рамках ОТС та ПТЕ енергоблоків АЕС України»;

 - створення науково-технічної продукції з розробки “Керівництва з експлуатації агрегату пастеризації мод. ERM07.01” на підставі оцінювання ризиків;

- виконання робіт за науковим проектом “Цифрофізація освітніх бізнес процесів 2020”;

В процесі реалізації перебуває:

- проєкт щодо розробки та виготовлення зарядочутливих підсилювачів (12 каналів) для погодження віброперетворювачів МВ-43 і апаратури виміру вібрації УИПВ-9;

 - створення науково-технічної продукції з розроблення пропозицій та експериментального дослідження параметрів роботи котельних пристроїв ТОВ “ВІДРОДЖЕННЯ” у частині “Корегування тягодуттьового тракту котла ДЕ-10”;

 - послуги з інженерного проектування (Розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку схеми теплопостачання м. Одеси).

Полтавська ОДА:

У Полтавській області триває процес створення та розбудови наукової бази, стартапів та навчально-наукових центрів.

23.03.2021 відкрито перший в області Центр підтримки технологій та інновацій для представників малого та середнього бізнесу, стартапів, винахідників та креативних індустрій на базі Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” (далі – Університет).

На базі Університету діють:

     - стартап-школа мережі “SIKORSKY CHALLENGE” та бізнес-інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану. Разом з тим, 10.03.2021 у ході проведення VII Міжнародного галузевого форуму “Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України”, який відбувся на базі закладу вищої освіти, між Університетом та Полтавською міською радою було укладено два Меморандуми: про партнерство та співпрацю в сфері освіти, науки, а також  щодо реалізації  програми створення та підтримки у місті Полтаві інноваційного кластеру, спільно з ТОВ “Інноваційний холдинг “СІКОРСЬКІ ЧЕЛЕНДЖ”;

     - перший в Україні сучасний навчально-науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством “Сіменс Україна”;

    - тренінг-центр компанії “Wellsite Digital” для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF;

     - навчально-виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK “Нафтогаз” і ТОВ “Геосинтез Інженірінг”, лабораторія хімії, а також навчально-науковий полігон нафти та газу.

У Семенівському районі Полтавської області працює агропромисловий бджільницький Кластер “Меди Межиріччя”, який надає можливість збільшити продуктивність та, відповідно, експортні можливості виробників високоякісної продукції з натурального меду торгової марки “Меди Межиріччя”.

У Глобинському районі Полтавської області успішно працює ТОВ “Арніка Органік”. Компанія є однією з ефективних виробників та експортерів власно вирощеної органічної продукції, яка використовує новітні методи ведення сільського господарства: сучасну техніку та інноваційні технології, а також щороку бере активну участь у міжнародних виставкових заходах.

Тернопільська ОДА:

Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” та з метою активізації інноваційної інфраструктури області з міжнародними програмами в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя створено навчальну лабораторію інновацій.

Міжуніверситетський регіональний стартап центр (далі - Стартап центр ТНТУ) на базі факультету управління та бізнесу у виробництві. Даний Стартап центр створений в рамках європейського проекту TEMPUS SUCSID (530349-TEMPUS-1-2012-1-FR-TEMPUS-JPHES) “Створення міжуніверситетських Стартап центрів для підтримки і просування студентської інноваційної діяльності”.

За сприяння міжнародного консорціуму університетів - членів проекту “Університет для потреб” Стартап центр отримав сучасне комп’ютерне обладнання. Також в результаті стажування викладачів університету у провідних європейських закладах вищої освіти підготовлено та апробовано п’ять сучасних дисциплін з підприємництва, інноваційного менеджменту, захисту інтелектуальної власності, розвитку лідерства та бізнес-планування для студентів інженерних та комп’ютерних спеціальностей. В той же час курси з підприємництва в рамках довгострокових програм навчання впродовж життя будуть надаватися в Стартап центрі і для осіб, які хочуть розпочати бізнес на основі власних інноваційних ідей.

Основна мета іншого проекту за програмою TEMPUS “Модернізація освітніх курсів для магістрів і аспірантів з інформаційної безпеки (кібербезпеки) і стійкості” полягає у підготовці нового покоління інвестиційний проектів з комерціалізації технологій, що генерують енергію з альтернативних джерел, теоретико - організаційні засади здійснення регіональної фіскальної політики та фіскальної децентралізації. Обґрунтовано підходи щодо збільшення дохідної частини місцевих бюджетів на основі побудови економіко-математичних моделей оптимізації оподаткування нерухомості та застосування податкових преференцій, підготовлено методичні рекомендації щодо інтеграції маркетингових комунікацій для формування лояльності споживачів для Бізнес-центру новітніх технологій міста Тернополя.

Рівненська ОДА:

Наприкінці травня 2018 року сім IT–компаній Рівного, які працюють у софт індустрії, об’єдналися в IT–кластер «Rivne It Cluster». До роботи кластеру щорічно приєднуються нові партнери, що працюють у місті. Громадське об’єднання «Rivne It Cluster» упродовж 2020 року провело низку заходів, зокрема, 10–12.12.2020 Startup Grind Rivne разом з Startup Grind Tbilis провели одну з найбільших онлайн коференцій Startup Grind. Це була можливість послухати 100+ крутих спіке- рів, десятки з них прямо з Кремнієвої Долини, серед яких: Guy Kawasaki (Chief Evangelist Canva), Kelly UpHoff (Content & Marketing Data Science of Netflix), Carolina Pinart ( Director, New Generation Technologies of Nestle), Gideon Marks (Anchor Mentor, Google Launchpad) Justin HWA (Head of Commerce Innovation, Ebay). ГО «Rivne It Cluster» була інформаційним партнером конференції «Synergy. IT Business & IT Education», що відбулася 22 грудня. Захід передбачав 10 тематичних панелей, численні кейси та живе спілкування задля обговорення ключових векторів розвитку IT–освіти на 2021 рік.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Національним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєктів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

У 2009 році за ініціативи компанії «Укрмілкінвест» (Здолбунів) було засновано кластер «Натуральне молоко». Серед реалізованих проєктів та ближніх планів розвитку Кластеру – створення навчального центу, розвиток інформаційних продуктів, запуск проєкту розвитку сімейних ферм, створення еко–системи (синергія діяльності тваринницьких ферм, агропідприємств, переробни- ків молока та м’яса, біогазового заводу, навчального центру та інших елементів взаємозв’язаної системи).

Харківська ОДА:

23.03.2021 проведено конференцію “Презентація ландшафту Індустрії 4.0 Харківського регіону” на базі Unit.city Kharkiv .

24-26.03.202 у Харкові проведено Міжнародну спеціалізовану промислову виставку-форум “Kharkiv Prom Days 2021” (далі – Форум).

Основною метою Форуму було налагодження комунікації між підприємствами та потенційними замовниками, висвітлення технологічних можливостей підприємств Харківської області в промисловій сфері. Формат заходу передбачав, паралельно з виставкою продукції підприємств – учасників, он-лайн презентації найбільших промислових підприємств Харківської області для іноземних замовників.

Іноземними фахівцями для учасників форуму були проведені семінари: “Сертифікація виробництв для виходу на ринки Європи”, “Підготовка української компанії до виходу на ринок країн GCC. Приклад Саудівської Аравії”, “Співпраця Україна-Італія” та “Особливості співпраці Україна – Африка”.

Також під час заходу відбулись індивідуальні онлайн-переговори учасників Форуму з діловими партнерами у форматі B2B.

Виставка пройшла за участю представників посольств, торгових палат та бізнес-місій Пакистану, Туреччини, Німеччини, Італії, КНР, Саудівської Аравії, Ізраїлю та інших зацікавлених у співробітництві країн.

Також у звітному періоді інноваційна діяльність відбувалася у таких провідних закладах вищої освіти області: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Національний аерокосмічний університет ім. М. Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут”; Харківський національний університет будівництва і архітектури та Харківський національний університет радіоелектроніки.

Чернігівська ОДА:

На території області функціонує Агенція регіонального розвитку Чернігівської області, одним з ключових напрямків роботи якої є підтримка розвитку підприємництва в регіоні. На постійній основі для представників регіонального бізнесу проводяться різні тренінги, семінари тощо. Агенція активно співпрацює з представниками ІТ-спільноти як однієї з найбільш креативних галузей економіки. Проводяться спільні заходи, забезпечується інформаційна підтримка ІТ-конференцій, які проводить кластер. Розвиток ІТ сфери визначено як горизонтальну галузь смарт-спеціалізації регіону відповідно до Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Національний університет “Чернігівська політехніка” у партнерстві з громадською спілкою “Об’єднання підприємств ІТ галузі Чернігівщини “Чернігівський ІТ кластер” спільно реалізують проєкти, спрямовані на розвиток та популяризацію ІТ-галузі, підвищення рівня освіти фахівців у цій галузі.

В регіоні діє Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів - сучасний простір для обміну досвідом, ідеями та кращими практиками серед підприємців, інноваторів та управлінців.

Проєкт “Розвиток хаб-системи підтримки підприємництва, інновацій та стартапів в Чернігівській області” пройшов конкурсний відбір проєктів Програми підтримки секторальної політики, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ЄС. Даним проєктом передбачено створення та забезпечення функціонування за “кущовим принципом” мережі центрів підтримки підприємництва та координацію діяльності з Центром підтримки підприємництва, інновацій та стартапів, створеного на базі Агенції регіонального розвитку Чернігівської області.

У регіоні функціонує “Кластер легкої промисловості Чернігівської області”, який поєднав у собі виробничі підприємства, креативні індустрії, Національний університет “Чернігівська політехніка”, а також органи самоврядування і влади для досягнення високого економічного результату та розвитку галузі легкої промисловості Чернігівщини.

На базі Національного університету “Чернігівська політехніка” створено та діють такі структури: Навчальний науково-виробничий центр аутсорсінгу “Інноваційна гібридна стратегія ІT-аутсорсінгового партнерства з підприємствами”, Лабораторія вбудованих спеціалізованих комп’ютерних систем, Лабораторія телекомунікацій та комп’ютерного зору, Лабораторія прецизійного зварювання тиском, Лабораторія шліфування та різальних інструментів, Лабораторія комп’ютерної і експериментальної механіки, Лабораторія кібербезпеки за проєктом НАТО Cyber Rapid Analysis for Defence Awareness of Real-time Situation – CyRADARS, Відокремлений структурний підрозділ “Бізнес-інноваційний центр”.

На базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” діє інноваційний центр з розробки, дослідження і впровадження сучасних технологій механізації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві і тваринництві в умовах Полісся. В інституті також працює 10 навчально-науково-виробничих й навчально-виробничих лабораторій.

На базі Академії Державної пенітенціарної служби функціонує науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ Державної пенітенціарної служби України, який здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за пріоритетними напрямами реформування та діяльності органів і установ, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

IV квартал
2021
Розроблення та затвердження плану підтримки інновацій для кожного з перспективних кластерів
Виконується

Регіональний рівень

Рівненська ОДА:

У лютому 2020 року розпочалися роботи зі створення регіонального молочного кластеру, який стане продовженням проєкту «Сімейні молочні ферми», що був успішно реалізований на Рівненщині у 2019 році. Його ініціатором став кластер «натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест» та ОДА. Наразі відкрито 10 сімейних молочних ферм. Ухвалено рішення створити деревообробно–меблевий кластер. Рішення було ухвалено під час зустрічі, що відбулася в облдержадміністрації з лідерами галузі: Kronospan UA, «Морган Феніче», «ОДЕК Україна», «Свиспан лімітед», «ОЛІСМА», «Українські лісопильні» та ін. Деревообробно–меблевий кластер об’єднає представників галузевих підприємств–лідерів, навчальні заклади, владу та громадськість області.

Полтавська ОДА:

Триває процес створення стартапів та навчально–наукових центрів. На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» діють: стартап–школа мережі «Sikorsky Challenge» та бізнес–інкубатор, що мають іноземних партнерів з Ізраїлю, США, Китаю, Польщі, Азербайджану і спрямовані на розвиток інноваційного підприємництва та трансферу технологій; перший в Україні сучасний навчально–науковий центр нафтових і газових промислів, який створено спільно з Дочірнім підприємством «Сіменс Україна»; тренінг–центр компанії «Wellsite Digital» для навчання та сертифікації фахівців нафтогазового профілю за стандартами IWCF; навчально–виробничий центр нафти і газу щодо впровадження інтелектуального потенціалу науковців у реальний сектор економіки, до складу якого увійшли лабораторія бурових розчинів та промивальних рідин компаній DTEK «Нафтогаз» і ТОВ «Геосинтез Інженірінг», лабораторія хімії, а також навчально–науковий полігон нафти та газу (який відкрито у вересні 2020 року під час VI Міжнародного галузевого форуму «Видобуток. Інтенсифікація. Капітальний ремонт свердловин»).

Полтавська державна аграрна академія здійснює наукові дослідження у сфері інновацій. У вересні 2020 року її співробітники презентували результати власного наукового дослідження за темою: «Innovation management as a form of ensuring the country’s economic security» щодо тенденцій та перспектив інноваційної діяльності під час засідання міжнародної відеоконференції «USAR International Conferences on Communication Management and International Technology (ICCMIT 2020, Greece)».

IV квартал
2021
Реалізація проєктів із створення 25 регіональних центрів інноваційних технологій
Заплановано до виконання

Моніторинг буде проведено по завершенню терміну виконання завдання.

IV квартал
2021
Забезпечення участі України в проектах у рамках реалізації міжнародних програм
Виконано

МОН забезпечено участь України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі “EUREKA”, зокрема 05.10.2018 році проведено Інформаційно - комунікативний захід “EUREKA info day”. Наразі Україна взяла участь у виконанні 32 проектів і отримала успішний досвід співпраці з більш як 30 країнами-учасницями програми.

У травні 2018 року проведено Всеукраїнський фестиваль інновацій з метою популяризації розробок вітчизняних вчених та інноваторів, демонстрації успішних проектів, а також залучення інвесторів до фінансування впровадження новітніх розробок. Переможці та призери фестивалю отримали можливість представити свої розробки на міжнародному рівні, зокрема на всесвітньому конкурсі стартапів “Packbridge” в місті Мельме, Швеція.

Розпочато підготовку до Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET», шляхом проведення робочих зустрічей з генеральним розпорядником Форуму – ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Форум проходить за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 864-р. Мета Форуму - демонстрація українських та закордонних інновацій для пошуку шляхів їх впровадження, залучення інвестицій в інноваційні проекти у всіх сферах економіки України, надання допомоги в пошуку грантів, програм підтримки та реалізації інноваційних рішень, ініціація необхідних змін до законодавства.

Станом на I квартал 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8-ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях), а саме:

9 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марі Склодовської-Кюрі” (представник Андрущенко В. Б., експерт Міщук Я. Р.);

9 січня – 26-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (експерти Драбик О. О., Ховрак І. В. та Чернюк В. І.);

16 січня – 32-е засідання програмного комітету за напрямом “Космос” (представник Федоров О. П.); 

23 січня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Здоров’я, демографічні зміни, добробут” (експерт Погорєлов М. В.); 

28 січня – 28-е засідання програмного комітету за напрямом “Розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт” (представник Пересада С. М.);

6 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Дослідницькі інфраструктури” (експерт Гороховатська М. Я., представник Салига Ю. Т.);

11 лютого – 21-е засідання програмного комітету за напрямом “Продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води; біоекономіка” (представники Блюм Я. Б. та Іваніна В. В.);

3 березня – 27-е засідання програмного комітету за напрямом “Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків” (представник Красовська О. В., експерти Драбик О. О. та Чернюк В. І.); 

11 березня – 25-е засідання програмного комітету за напрямом “Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини” (експерт Галущенко О. М., представники Скоропад О. М. та Шевченко О. О.).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн-членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС “Горизонт Європа” та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС “Горизонт 2020” та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, налагодити професійні зв’язки з іншими країнами-учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС “Горизонт 2020” згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Мінекономрозвитку у квітні 2018 року в м. Києві спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) проведено навчальний семінар з питань створення в Україні мережі центрів підтримки технологій та інновацій. У м. Женева 23.07.2018 року та у м. Київ 26.07.2018 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення центрів підтримки технологій та інновацій в рамках реалізації якого планується підписання Інституційної угоди із зацікавленими національними інституціями, які бажають створити Центри підтримки інновацій.

Наразі вже створено наступні центри:

- центр створений на базі Національного офісу інтелектуальної власності;

- у ХНУРЕ відкрився центр підтримки технологій та інновацій;

- центр підтримки технологій та інновацій у Вінниці;

центр підтримки технологій та інновацій у Тернополі;

- центри підтримки технологій та інновацій в Університетах Києва: КНЕУ та НАУ.

У м. Київ 27.08.2018 року відбувся Міжнародний форум Іnnovation-2018 за участі експертів, винахідників, виробників інноваційної продукції, засновників startup- та spin-off компаній, акселераторів інноваційних проектів, представників технологічних парків Іспанії, Литви, Хорватії, Болгарії та інших країн. Серед 8-ми фіналістів Конкурсу стартапів переможцями стали “ТЕПЛІ СТІНИ – енергоактивна теплоізоляція будівель” та “Ausweis.io – розумний доступ до об’єктів”. Переможці отримають TravelGrant від головного організатора заходу (Консорціум EEN-Ukraine) для представлення своїх розробок на InvestForum-2018 (Halle, Germany).

Мінкультури розроблено проект Закону України “Про приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (схвалено 05.09.2018 року на засіданні Уряду) з метою забезпечення участі України у міжнародних проектах і програмах з питань розвитку сфери інновацій, забезпечення взаємодії між національними, регіональними та місцевими органами влади, широким колом асоціацій та представниками бізнесу.

Розроблено проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” (схвалено 07.11.2018 року на засіданні Уряду), що дозволить українським кінематографістам отримати додаткове джерело фінансування виробництва кінопроектів та розширити ринок їх збуту, брати участь у допоміжних програмах підтримки Фонду, що сприятиме інтеграції України до європейського аудіовізуального простору. Відповідно до ст. 105 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» 20.05.2019 законопроект відкликано у зв’язку з припиненням повноважень Президента України.

Відповідно до Закону України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейською Комісією про участь України у програмі “Креативна Європа”: програма Європейського Союзу для сектору культури та креативності, та про співробітництво між Україною та Європейським Союзом у підпрограмі “Медіа” програми “Креативна Європа” Україна з 2016 року бере участь у Програмі ЄС “Креативна Європа”, яка спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. За фінансової та організаційної підтримки Мінкультури функціонує Національне Бюро “Креативна Європа” в Україні, яким підготовлено та подано 56 проектних заявок від України для участі у конкурсах програми “Креативна Європа”.

Протягом І півріччя 2019 року було проведено та взято участь у 7 заходах в Україні, а також представлено Україну в рамках Інформаційного дня програми “Креативна Європа” під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. (16.12.2019 — Третя міжнародна конференція-шоукейс “Культурні відносини України та Європейського Союзу: Премії ЄС у сфері культури”)

Директоратом креативних індустрій Мінкультури було проінформовано обласні державні та Київську міську державну адміністрації щодо конкурсу про приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, а також розроблено, перекладено й опубліковано на офіційному сайті Мінкультури методичні рекомендації — роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міст до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Розроблений Мінкультури проект Закону України “Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (“EURIMAGES”)” ухвалено Верховною Радою України 19.12.2019.
Приєднання до “Єврімаж” відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникамдля створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям  для популяризації якісного європейського кіно.

Оголошено результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проектів з України здобули перемогу.
Є один підтриманий проєкт з українською організацією-лідером Інтерньюз-Україна "ARTIFAKE: Art Invades Fakes" (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).
В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:
•    Tbilisi Architecture Biennial - What do we have in Common - Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»)
•    Modernism for the Future 360/365 - Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)
•    B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world - Glowing Harp, Ukraine / "Арфові барви", Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»)
•    Reading Dogs Partnership - Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).
3.    Протягом ІІ кварталу 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн-meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020)та започатковано серію відкритих онлайн-інтерв'ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 — на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 — про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 — про досвід мережування).

 

IV квартал
2021
Забезпечення представлення України на постійній основі у міжнародних заходах та проектах з розвитку інновацій
Заплановано до виконання
IV квартал
2018
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2018 році
Виконано
IV квартал
2019
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2019 році
Виконано
IV квартал
2020
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2020 році
Виконано

МОН:
Протягом 2020 року у м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулись 9 засідань (8–ми) програмних комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з дослі- джень та інновацій «Горизонт 2020» (16 представників/експертів змогли взяти участь у засіданнях).

Засідання програмних комітетів проводились з метою обговорення та прийняття представниками країн–членів Європейського Союзу, та доведення до відома представників країн, асоційованих із Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стратегії розбудови та напрямів виконання нової Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», а також напрямів чергової Робочої програми на наступний рік, ознайомлення з інформацією щодо алгоритму розгортання майбутньої програми ЄС «Горизонт Європа» та, зокрема в контексті діяльності НКП, порядку проведення конкурсів поточної Робочої програми, звітів про проведення відбору проєктів за конкурсами, розгляд запитів, а також новин за напрямами, за якими відбуваються засідання програмних комітетів – надання важливої інформації для подальшого використання країнами для поширення участі у програмі ЄС «Горизонт 2020» та вдосконалення проєктів, що подаються на конкурси.

Участь представників та експертів у засіданнях програмних комітетів була своєчасною для української сторони, оскільки дозволила визначити напрями ефективнішої співпраці у сфері реалізації Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», налагодити професійні зв’язки з іншими країнами–учасниками, здійснити обмін інформацією та досвідом, виокремити пріоритетні напрями майбутньої співпраці, отримати інформацію, що надається лише в рамках засідання і може бути передана для обробки та використання у роботі Національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» згідно з правилами проведення програмних комітетів.

Також Україна є активним учасником програми Європейського Союзу Еразмус+ (2014 – 2020 рр.), що виконується на запровадження положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства (Розділ V, Глави 23–26, Стат- ті 430–445). Українські заклади вищої освіти є активними учасниками програми Еразмус+ у сфері вищої освіти з міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами і Європейських студій та інших напрямів та сфер.

За даними Національного Еразмус+ офісу в Україні показники успішності України в програмі Європейського Союзу Еразмус+ є наступними.

За результатами конкурсів 2015 – 2020 рр. напряму «Міжнародна кредитна мобільність» підтримано 1717 проєктів на організацію міжнародної академічної мобільності у співпраці з 192 українськими закладами вищої освіти у партнерстві з університетами держав–членів ЄС.

11505 українських здобувачів вищої освіти та науково–педагогічних працівників взяли участь у навчанні та викладанні і підвищенні кваліфікації в європейських закладах вищої освіти.

За результатами 7 конкурсів індивідуальних стипендій для навчання за напрямом «Спільні освітні програми» обрано 288 стипендіатів, з яких 274 українські студенти отримали стипендії на навчання за спільними магістерськими програмами Еразмус Мундус (Erasmus Mundus Master Courses and Erasmus Mundus Joint Master Degrees – EMJMDs). 14 здобувачів вищої освіти отримали стипендії для здобуття ступеня доктора філософії за спільними докторськими програмами (Erasmus Mundus Joint Doctorates – EMJD).

У період з 2015 до 2020 рр. за участі України розпочалось або триває впровадження 48 проєктів міжнародної співпраці за напрямом «Розвиток потенціалу у сфері вищої освіти». Понад 200 партнерів з України, серед яких понад 100 закладів вищої освіти, наукові установи, громадські організації, державні та бізнес структури спільно з партнерами з різних країн–членів і партнерів Програми Еразмус+ реалізують 39 спільних і 9 структурних проєктів, серед яких 19 національних і 31 багатонаціональних проєктів за участі 28 країн–членів та 19 країн–партнерів Програми.

34 українських організацій змогли довести додану вартість і цінність свого потенціалу для участі у впровадженні інноваційних проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства», включаючи 12 закладів вищої освіти. Крім того, 6 закладів вищої освіти України впроваджують проєкти за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері вищої освіти», а 2 заклади вищої освіти є партнерами 10 проєктів за напрямом «Стратегічні партнерства у сфері освіти дорослих».

121 проєктів Жана Моне за участі 57 організацій з України стали переможцями 7 конкурсів з 2014 р. до 2020 р.: 45 закладів вищої освіти, 2 дослідницькі інститути, 10 громадських організацій.

МКІП:

З 2016 року Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», найбільшій програмі ЄС для сектору культури і креативних індустрій, яка надає доступ до фінансування проєктів у сфері культури і креативних індустрій, підтримує розвиток європейських професійних мереж і платформ, заохочує розбудову партнерських зв’язків між країнами–учасницями, сприяє посиленню конкурентоспроможності сектору, надає підтримку ініціативам з охорони і промоції європейської культурної спадщини та культурного і мовного розмаїття Європи.

У 2020 році Україна приєдналася до Європейського фонду підтримки спільного виробництва тарозповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів «EURIMAGES», метою якого є заохочення спільного виробництва, розповсюдження, трансляції та використання кінематографічних і аудіовізуальних творів, які відповідають критеріям, встановленим Європейською конвенцією про спільне кіновиробництво.

Приєднання до «Єврімаж» відкриває додаткові фінансові можливості українським кіновиробникам для створення та дистрибуції фільмів, а також надає підтримку кінотеатрам і кінопрокатним компаніям для популяризації якісного європейського кіно.

Також слід зазначити про результати конкурсу «Проєкти міжнародної співпраці 2019» програми ЄС «Креативна Європа», де п’ять проєктів з України здобули перемогу.

Є один підтриманий проєкт з українською організацією–лідером Інтерньюз–Україна «ARTIFAKE: Art Invades Fakes» (бюджет 271 837 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

В конкурсі підтримано ще чотири проєкти, де організації з України є партнерами:

  • Tbilisi Architecture Biennial – What do we have in Common – Тепле Місто (277 777 євро, 58,04 % покриває «Креативна Європа»).

  • Modernism for the Future 360/365 – Інститут стратегії культури (бюджет: 334 200 євро, 59,84 % покриває «Креативна Європа»)

  • B.R.A.N.D. NEW – Business, Relations, Audience, Narration, Digital for the NEW music world –Glowing Harp, Ukraine / «Арфові барви», Україна (333 340 євро, 60 % покриває «Креативна Європа»).

  • Reading Dogs Partnership – Jam Factory Art Center (700 000 євро, 50 % покриває «Креативна Європа»).

Протягом 2020 року Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з U Open University та I Cultural Business Hub було організовано тематичний онлайн–meet up, присвячений поєднанню культури та новітніх технологій (24.04.2020) та започатковано серію відкритих онлайн–інтерв’ю із міжнародними експертами культурних та креативних індустрій (14.04.2020 – на тему досвіду координатора у проєктах міжнародної співпраці, 16.04.2020 – про премію ЄС у сфері музики, 15.05.2020 – про досвід мережування).

За підтримки ЄС на виконання Меморандуму між Мінкультури і Британською Радою в Україні впродовж 2017–2020 рр. реалізовано проєкт «Культурні мости» (Culture Bridges), спрямований на налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними організаціями та інституціями в Україні та ЄС (у рамках проєкту надано підтримку заходам з підтримки міжнародної мобільності фахівців та проєктів міжнародної співпраці).

Впродовж 2019 – 2020 рр. в Україні за підтримки ЄС успішно реалізується програма розширення контактів між людьми: Дім Європи (House of Europe), метою якої є професійні та творчі обміни, нетворкінг, навчальні візити та підтримка проєктів співпраці між Україною та ЄС в сфері культури, креативних індустрій, медіа, соціальному підприємництві, освіті, медицині, роботі з молодю.

IV квартал
2021
Представлення України на міжнародних форумах з питань розвитку сфери інновацій та організація і проведення в Україні спільно з ЄС міжнародного щорічного заходу з питань розвитку сфери інновацій у 2021 році
Виконується
IV квартал
2018
Створення та забезпечення щоквартального оновлення загальнодоступної бази даних про українські та міжнародні програми з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, каталогу інноваційної та високотехнологічної продукції та її виробників в Україні, діючих механізмів підтримки діяльності у сфері інновацій та розміщення зазначеної інформації на експортному веб-порталі
Виконано

Відповідна інформація розміщується на експортному веб–порталі, що був запущений 23.12.2020 на платформі Дія. Бізнес.

Також інформація розміщується на інформаційних ресурсах Мінекономіки, Мінагрополітики, МЗС, ДМС, Держпродспоживслужби.

II квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку інновацій в реальному секторі економіки до 2025 року”
Виконано

МОН розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року”, яким визначено напрями та способи розбудови інноваційної екосистеми України для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, підвищення рівня інноваційності національної економіки. Проект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та готується для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист МОН від 21.02.2019 № 1/10-578).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526-р схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року.

II квартал
2018
Утворення Офісу розвитку інновацій
Виконано

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 895-р створено Фонд розвитку інновацій з метою комерціалізації вітчизняних інноваційних розробок та випуску на внутрішній і зовнішній ринки нових технологій, товарів та послуг, надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку, активізації залучення приватних партнерів та інвесторів для отримання українськими компаніями можливості розвивати свій бізнес.

Звіт за 2018 рік.

IV квартал
2018
Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року” та поліпшення міжвідомчої координації
Виконано

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 01.03.2018 року № 8220/1/1-18 та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 67-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки” Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності 16.05.2018 року було прийнято рішення про втрату актуальності внесення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року до Кабінету Міністрів України (проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації” розроблено Мінекономрозвитку у 2017 році та схвалений зазначеним Урядовим комітетом 06.04.2017 року). Питання розвитку високотехнологічних галузей буде вирішуватися в рамках Стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року.

Звіт за 2018 рік.

Завдання 2. Посилення інноваційного потенціалу підприємств

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії
Виконується

МОН:
В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено 31.01 та 19.06.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також 25.06.2020 було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії розроблення рекомендацій та впровадження інформаційних кампаній (в тому числі навчальний курс з інноваційного менеджменту, корпоративного та торговельного права, права інтелектуальної власності) у закладах вищої освіти та бізнес-школах, розроблення та впровадження програм з інноваційного розвитку та тренування, що будуть реалізовуватися інституціями з підтримки торгівлі та бізнес-асоціаціями, створення бази даних законодавства з питань корпоративного та торговельного права та права інтелектуальної власності
Виконується

МОН

В рамках проведення інформаційних кампаній та з метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти МОН організовано та проведено в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сферах банківської діяльності та платіжних систем та молокопереробної галузі.

Також було організовано та проведено презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників ЦОВВ (МОН, Мінцифра) та закладів вищої освіти.

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Канадсько–українського проєкту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) та «Підтримка рамкових умов для торгівлі», що впроваджується (GIZ) проводяться інформаційно–консультаційні заходи та тренінги для МСП та бізнес–асоціацій, конференції.

Проєктом CUTIS організовано 62 торгові місії до Канади та місії баєрів до України, більш ніж 1900 представників з більш ніж 1200 українських компаній взяли участь у 44 заходах проєкту щодо економічних можливостей, які надає підписання CUFTA; проведено 1213 зустрічей між потенційними українськими та канадськими партнерами; 392 українські компанії (813 їх представників) взяли участь у зустрічах з потенційними канадськими партерами, організованих проєктом; розроблено 17 посібників для МСП з різних аспектів експорту до Канади. Підготовлено 10 навчальних фільмів «Як експортувати до Канади». Розроблено та запроваджено в 11 ТПП, 2 школах бізнесу та 1 громадській організації навчальну програму «Як експортувати в Канаду». Створено портал для сприяння експору з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Портал адмініструє Канадсько–Українська торгова палата.

У 2020 році GIZ провів 5–денний онлайн курс «Інфраструктура якості – ключовий чинник інноваційного розвитку економіки України» та вебінар «Оновлене законодавство ЄС в національній політиці України в сфері технічного регулювання».

На сайті ДУ «Офіс з просування експорту України» розміщено Help s Desk з експорту до ЄС.

22.12.2020 Офіс з просування експорту України за стратегіної та інституційної підтримки Уряду та Мінекономіки запущено Єдиний експортний веб–портал на платформі Дія.Бізнес.

Міндовкілля:

В рамках реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) проєкту з «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні».

Протягом 2020 року проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні»:

  • Проведено 4 семінари–тренінги для учасників, які є представниками різних зацікавлених сторін з питань основ функціонування СТВ, а також із встановлення максимально допустимого (граничного) обсягу викидів парникових газів для цілей СТВ. Для досягнення необхідного результату влітку було проведено тендер (на основі погодженого представниками Міністерства технічного завдання) та відібрано консорціум міжнародних та національних експертів. Наразі тренінгова концепція для працівників уповноваженого органу, для операторів установок та для верифікаторів знаходиться на стадії розробки. З представниками Міністерства визначено цільові групи та попередньо узгоджено перелік тем тренінгів, що планується провести у 2021 році.

  • Продовженно роботу з розроблення програмного забезпечення для збору та управління даними про викиди парникових газів від установок (DMS). На кінець звітного періоду було:

    1. узгоджено структуру DMS та визначено функціональні аспекти та особливості її архітектури;

    2. розроблено модуль реєстрації установки в Єдиному реєстрі та модуль затвердження плану моніторингу та здійснено їх тестування;

    3. проведено тендер та придбано необхідне технічне обладнання для функціонування DMS;

    4. також було підготовлено інструкції для операторів установок та для співробітників уповноваженого органу по модулю No1 «Реєстрація оператора та установки» та по модулю No2 «Затвердження планів моніторингу».

Із представниками Міністерства узгоджено дорожню карту щодо досягнення запланованого результату та погоджено технічне завдання, що лягло в основу тендеру для пошуку необхідних експертів.

IV квартал
2021
Проведення інформаційної кампанії з урахуванням принципів сталого розвитку економіки
Виконується

Міндовкілля:
За участі Проєкту ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації». Законопроєктом передбачається приведення у відповідність до європейського законодавства термінології, яка вживається у національному законодавстві, що регламентує порядок доступу до інформації, зокрема інформації про стан довкілля. Також законопроєкт розширює складові поняття «екологічна інформація» у відповідності до рекомендації ЄК щодо впровадження Директиви. Вказаний законопроєкт перебуває на стадії доопрацювання.

Частина положень Директиви, а саме щодо створення системи поширення екологічної інформації, знайшла відображення у законах «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», створенно онлайн реєстр документації з оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також забезпечено вільний доступ до зазначених реєстрів.

Разом з тим, з метою встановлення системи поширення екологічної інформації за підтримки Міндовкілля реалізується пілотний проеєкт «Реалізація спільної системи екологічної інформації (SEIS) в Україні». Першим результатом пілотного проєкту стало створення онлайн системи, яка базується на екологічних показниках, рекомендованих ЄЕК ООН, та дозволяє проводити дослідження рядів даних на регіональному рівні. На сьогодні в системі розраховані 2 показники: «A1 Emissions of pollutants into the atmospheric air» і «D1 Protected areas», які включають 21 ряд даних з ретроспективою 5 років.

Також реалізується проєкт міжнародної технічної допомоги APENA–3 щодо проєкту «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів».

Крім того, триває доопрацювання Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Метою є визначення організаційно–технічних заходів, спрямованих на створення нової моделі організаційно–інформаційної структури державної системи моніторингу довкілля, яка забезпечить перехід від відомчої спрямованості проведення моніторингу та оцінювання стану довкілля до здійснення комплексних оцінок стану ресурсу та довкілля в цілому, розвиток механізмів прогнозування змін у природному середовищі на основі оцінки факторів впливу на нього. Створення єдиної державної мережі спостережень, побудованої відповідно до принципів Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього середовища, забезпечить дотримання вимог до систем оцінки та представлення екологічної інформації громадськості, визначених низкою Директив та Регламентів ЄС природоохоронного спрямування.

Здійснено розгортання та впроваджено в дослідну експлуатацію систему електронного документообігу та автоматизації ділових процесів «SХ–Gоvernment» Міндовкілля.

Підписано Угоду про взаємодію з питань забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг між Міндовкілля і Мінекономіки від 02.05.2018; до Єдиного державного порталу адміністративних послуг інтегровано діючу адміністративну послугу «Подання декларацій про відходи» https://e–eco.gov.ua/

На веб–сайті Міндовкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua забезпечено функціонування Єдиного реєстру із оцінки впливу на довкілля з базовим функціоналом і надання електронної послуги «Оцінка впливу на довкілля» https://mepr.gov.ua/content/ocinka–vplivu–na–dovkillya–ediniy–reestr.html

Для консультування з питань функціонування Реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) працює телефонна «гаряча лінія».

На веб–сайті Міндовкілля забезпечено функціонування розділу «Відкриті дані» https://mepr.gov. ua/timeline/Vidkriti–dani.html, надано вільний доступ до 31 набору відкритих даних у вигляді реєстрів, кадастрів, переліків, серед яких 12 нових. Здійснено інтеграцію наборів відкритих даних до Єдиного державного веб–порталу відкритих даних.

IV квартал
2021
Проведення аналізу та оцінки можливостей стимулювання та заохочення підприємств, що працюють в інноваційних секторах економіки, та у разі необхідності підготовка відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 895-р утворено Фонд розвитку інновацій з метою стимулювання інноваційної діяльності, пошуку потенційних інвесторів для інноваційних проектів та комерціалізації українських винаходів та наукових розробок. Фонд є державним інвестиційним фондом, що виділятиме гранти для українських стартапів на ранніх стадіях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 500 Мінекономрозвитку розпочато реалізацію експериментального проекту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Реалізація проекту сприятиме покращенню інвестиційного клімату та впровадженню ефективного механізму підтримки та захисту об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 року № 174-р утворено Державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (ДУ "ЮКРЕЙНІНВЕСТ") з метою залучення інвестицій та забезпечення інвесторів актуальною інформацією стосовно особливостей ведення бізнесу в країні, ведення діяльності в основних галузях економіки (агробізнесі, виробництві, енергетиці, інфраструктурі, сфері інноваційних технологій). UkraineInvest сприяє координації діяльності органів виконавчої влади у врегулюванні проблемних питань, які постають під час інвестування в українську економіку, готує пропозиції стосовно формування, покращення та реалізації інвестиційного потенціалу України, розвитку ключових інвестиційних проектів, стимулювання інвестиційного середовища в Україні та захисту прав інвесторів, працює над розробкою нормативно-правової бази ведення бізнесу в Україні, здійснює експертний аналіз бізнес-клімату та аналізує основні проблеми. Окрім Центрального офісу, має чотири регіональні представництва (Західне, Східне, Південне, Північне).

ДУ «ЮКРЕЙНІНВЕСТ» провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центральної-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

29.07.2019 Мінекономрозвитку за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості було проведено  стратегічну сесію з метою підготовки моделі розвитку інноваційної екосистеми на період до 2030 року та визначити напрями, в яких Мінекономрозвитку може здійснювати реальні кроки для сприяння розвитку інновацій.

За результатами стратегічної сесії підготовлено Дорожню карти щодо розвитку інноваційної екосистеми в Україні на період до 2025 року із зазначенням стратегічних, оперативних цілей, а також завдань щодо їх виконання.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, якою Уряд оптимізував систему центральних органів виконавчої влади. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838), на Мінекономіки покладено повноваження щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки. У зв’язку з вищевикладеним, здійснюється розроблення проекту.

Закону України "Про розвиток інновацій", який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

МОН. З метою розробки проекту змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності, МОН 13 лютого 2019 року проведено фокус-групу із заінтересованими сторонами щодо проблем, які потребують вирішення у сфері трансферу технологій.

Під час зустрічі представники бізнесу, громадських організацій, закладів вищої освіти та наукових установ висловили свої пропозиції щодо покращення регулювання сфери трансферу технологій, зокрема удосконалення понятійного апарату, визначення механізму закордонного патентування за кошти державного бюджету, визначення інструментів державної підтримки трансферу технологій та запровадження субсидіювання проектів.

Державна установа “ЮКРЕЙНІНВЕСТ” провела дослідження практик надання інвестиційних стимулів в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія), в тому числі в сфері інновацій. Надано пропозиції Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо розробки аналогічних інструментів інвестиційних стимулів, які необхідно закріпити на законодавчому рівні в державному бюджеті з відповідним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Запроваджено практику проведення робочих зустрічей представників МОН, Мінекономіки та Мінцифри, закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, зокрема проведено зустрічі за напрямами аграрно-промисловий комплекс, оборонно-промисловий комплекс, банківська діяльність та платіжні системи.
Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Наразі працює Фонд розвитку інновацій, основним завданням якого є стимулювання інноваційної діяльності шляхом надання грантів стартапам на початкових стадіях розвитку. Євро- пейська Бізнес Асоціація (EBA) та Український фонд стартапів запустили платформу корпоративних інновацій, що дозволить стартапам знайти можливості для пілотування своїх продуктів або ж залу- чення додаткового фінансування, а компанії зможуть впроваджувати найпрогресивніші рішення та технології для оптимальної роботи без додаткових витрат коштів та часу.

Детальна інформація щодо діяльності Фонду, який надає фінансування найталановитішим укра- їнським підприємцям, розміщена на спеціалізованому веб–порталі за інтернет–посиланням https://usf.com.ua/.

Також слід зазначити, що 01.07.2020 у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт No 3760 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями».

17.12.2020 Верховна Рада ухвалила Закон No 1116–ІХ, який передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро. Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково–технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно–рекреаційній сфері. Також передбачено створення спеці- альної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 No 500 Мінекономіки було розпочато реалізацію експериментального проєкту з організації Фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Бюджет фонду складає 100 млн грн. Оператором фонду визначено Державну інноваційну фінансово–кредитну установу. З 01.01.2019 відбувалася практична реалізація експериментального проєкту та відбір проєктів, пов’язаних зі створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу–хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Прийом заявок претендентів було завершено 30.09.2019. Після чого протягом 2019 та 2020 років відбувалось надання послуг операторами надання послуг окремо для кожного учасника другого етапу конкурсу. Більш детальну інформацію можна дізнатись у Державної інноваційної фінансово–кредитної установи як оператора фонду та відповідального за підготовку і проведення конкурсу.

Звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проєкту на розвиток сфери інтелектуальної власності та результати реалізації експериментального проєкту

Мінекономіки:

Проведено опитування представників бізнесу щодо визначення пріоритетів у наукових дослідженнях, нові напрями та технології (до 31.01.2020). Це спільне опитування МОН, Мінекономіки та Мінцифри.

Також до 12.03.2020 Мінекономіки проводилось опитування «Інноваційна діяльність в Україні: чинники успіху та перешкоди» серед власників, керівників, менеджерів бізнесу та організацій. Мета дослідження полягала у виявленні потреби бізнесу в сфері інноваційної діяльності та визначенні можливостей і форм співпраці з державою в частині монетизації інновацій.

МОН:

З метою активізації співпраці у сфері інноваційної діяльності між вітчизняним бізнесом та закладами вищої освіти, науковими парками і науково–дослідними установами командою МОН організовано та проведено 31.01.2020 в інноваційному коворкінгу HUB 4.0 чергові робочі наради керівників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінекономіки та Мінцифри), університетів, наукових установ та бізнесу у сфері банківської діяльності та платіжних систем, а також 19 червня 2020 року – у сфері молокопереробної галузі.

Також організовано і проведено 25 червня 2020 року презентацію кращих практик створення дослідницьких лабораторій зі штучного інтелекту за участю представників центральних органів виконавчої влади (МОН, Мінцифра), закладів вищої освіти та наукових установ.

Для забезпечення функціонування комунікаційного механізму – технологічного веб–ресурсу (онлайн–платформи), де бізнес і держава можуть стати потенційними замовниками інновацій: з одного боку, бізнес та держава роблять заявку на розв’язання їхніх проблем, а з іншого, науковці, студенти, винахідники пропонують інноваційні рішення, які потім масштабуються та стають основою для власного інноваційного бізнесу, командою МОН розроблено демоверсію вебплатформи «Science to Business Marketing Model» (S2BMM) (в рамках участі в інноваційній програмі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) «EU Association Lab»).

IV квартал
2021
Прийняття та виконання відповідних нормативно-правових актів
Виконується

Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2019 рік" головним розпорядником бюджетних коштів у 2019 році за КПКВ 3501500 "Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій" визначено Мінфін. Загальний обсяг асигнувань за зазначеною бюджетною програмою у 2019 році передбачено на рівні 50,0 млн. гривень. Тому Мінфін як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 3501500 та з метою забезпечення у 2019 році її фінансування відповідно до вимог статті 20 Бюджетного кодексу України готує зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій". Після внесення зазначених змін буде визначено чіткий порядок використання бюджетних коштів Фондом розвитку інновацій. На сьогодні,  проект акту до Мінекономрозвитку не надходив.

Мінекономіки разом із МОН та Мінцифри готує пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності відповідно до найкращих міжнародних практик, зокрема рекомендацій Oslo Manual 2018. Здійснюється розроблення проекту Закону України “Про розвиток інновацій”, який визначатиме правові, організаційні, економічні та фінансові засади державної підтримки та розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури шляхом венчурного фінансування.

Також МОН разом з Мінекономіки та Мінцифри підготовлено опитування представників бізнесу стосовно інноваційної діяльності та актуальних потреб в наукових дослідженнях, яке, розміщено на офіційній сторінці Мінекономіки в мережі Інтернет.

МОН розробляється проект змін до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, а також оцінки можливостей стимулювання інноваційної діяльності.

Мінекономіки розроблено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій», який визначає основні засади державної інноваційної політики, а також державної підтримки для забезпечення розбудови національної інноваційної екосистеми, що забезпечує створення та впровадження інновацій. З метою забезпечення проведення громадського обговорення, відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на офіційному веб–сайті (розділ «Обговорення проєктів документів») 09.12.2020 оприлюднено проєкт Закону України «Про розвиток інновацій». Станом на кінець 2020 року зазначений законопроєкт проходить погодження із зацікавленими органами виконавчої влади.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій» внесено до Верховної Ради України – реєстр. No 4623 від 21.01.2021 – http://bit.do/fN2wc та розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС 03.03.2021.

Завдання 8. Забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх

IV квартал
2018
Налагодження ефективного діалогу на постійній основі між суб’єктами господарювання, науковими установами та закладами професійно-технічної освіти з метою поглиблення співпраці у сфері підготовки кваліфікованих кадрів
Виконано

(Звіт за 2018–2019 роки).
РЕГІОНИ:
Віницька ОДА:

З метою масового залучення молодих людей в підприємницьку діяльність департамент економіки і інвестицій Вінницької міської ради, Вінницька бізнес-школа та Вінницький обласний молодіжний центр “Квадрат” 23.03.2021 об’явили конкурс бізнес-проектів “VINIDEA”. Основна мета конкурсу полягає у навчанні молоді основним механізмам побудови та розвитку власного бізнесу шляхом проведення навчання та практики, що дасть можливості максимально реалізувати свій творчий потенціал та досягти фінансової незалежності.

Учасники проєкту за 4 дні пройдуть поглиблене модульне навчання з курсу бізнес-планування та формування проєктних команд. Молодь матиме можливість навчитись знаходити ідеї для своїх продуктів, тестувати і упаковувати їх для продажу; дізнатися про основи просування продукції, без чого успішний вихід на ринок неможливий. Також учасники проєкту вивчатимуть успішні бізнес-моделі компаній, як влаштовані фінанси компанії; що таке EBITDA і як працювати з цим показником; які існують форми фінансової звітності; як формується і з чого складається оборотний капітал; що таке фінансовий аналіз і як його проводити; як зрозуміти  правові основи ведення власної справи. Протягом курсу будуть розглянуті типи підприємницької діяльності та особливості їх реєстрації, сплати податків, подання звітності та найму працівників. Молодь отримає знання та навички по формуванню команди переможців; де і як шукати переможців собі в команду; як мотивувати, навчати та розвивати персонал; як з колективу зробити команду переможців.

02.06.2021 було проведено круглий стіл на тему “Смарт спеціалізація регіону” де розглянуто основні досягнення прогнозованих показників Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області до 2027 року, а також обговорили визначення смарт спеціалізації Вінницької області.

01.06.2021 відбулась презентація конкурсу бізнес-планів для підприємців-початківців (стартапи). Надання фінансової підтримки буде здійснюватись на конкурсних засадах у вигляді грантів з обласного бюджету. Розгляд бізнес-планів та встановлення суми грантів буде забезпечуватись конкурсною комісією. Розміри грантів від 50 до 100 тис.грн., особлива увага буде приділятись підтримці підприємців у сільській місцевості.

Житомирська ОДА:

В області утворена Рада професійної освіти. До складу Ради входять представники галузевих управ- лінь, департаментів облдержадміністрації, роботодавці, керівники промислових підприємств об- ласті, служба зайнятості, громадськість, профспілки, керівники професійно–технічних закладів об- ласті та інші.

Основними завданнями Ради є координація діяльності щодо реалізації єдиної державної політики у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, розвитку профе- сійної (професійно–технічної) освіти регіону, проведення аналізу потреби економіки регіону у квалі- фікованих робітниках та формування робітничого потенціалу, визначення перспективних напрямів розвитку професійної освіти.

На засіданнях ради розглядаються питання формування обсягів державного/регіонального замов- лення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів з урахуванням ре- альних та перспективних потреб ринку праці регіону, удосконалення мережі закладів професійної (професійно–технічної) освіти, впровадження дуальної форми навчання тощо.

Для визначення необхідних навичок та забезпечення відповідності кваліфікації випускників по- требам підприємств проводяться спільні зустрічі, «круглі столи», конкурси професійної майстерності тощо.

КМДА:

Пріоритетним завданням Київської міської влади є удосконалення системи підготовки та забезпе- чення відповідності кадрового потенціалу потребам економічного розвитку столичного регіону. Для забезпечення підготовки фахівців укладено 1797 договорів із 1624 підприємствами, організаці- ями, установами–замовниками робітничих кадрів, у тому числі із 25 комунальними підприємствами міста Києва. Оновлено освітні програми з 27 робітничих професій шляхом впровадження держав- них стандартів професійної (професійно–технічної) освіти на модульно–компетентнісній основі. У 23 закладах професійної (професійно–технічної) освіти за 32 професіями здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за дуальною формою навчання.

Протягом січня–серпня 2020 року за направленням міської служби зайнятості проходили навчання 0,5 тис. безробітних осіб у 15 навчальних закладах, серед яких університети та інститути післядипломної освіти, вищі професійні училища, підприємства, навчально–курсові учбові комбінати.

Львівська ОДА:

З метою максимального наближення професійних навичок громадян, які шукають роботу до потреб роботодавців, обласною службою зайнятості у січні – червні 2021 року здійснено професійне навчання 0,8 тис. безробітних у віці до 35 років.

Одеська ОДА:

Закладами професійної (професійно–технічної) освіти області проводиться робота щодо погли- блення співпраці з роботодавцями, а саме: укладаються договори із роботодавцями стосовно впровадження елементів дуальної форми освіти (теоретичне навчання у закладі освіти – 30%, виробниче навчання та виробнича практика на базі роботодавців – 70% навчальних годин). Станом на кінець 2020 року елементи дуальної форми навчання запроваджено у 9 закладах професійної (про- фесійно–технічної) освіти області з 12 професій та 1 закладі вищої освіти з 2 професій. Відповідно до стандартів професійної (професійно–технічної) освіти розроблено навчальні плани, програми за дуальною формою навчання, які погоджено роботодавцями та затверджено у відповідному порядку.

Для забезпечення тісної співпраці закладів освіти та роботодавців в області  створена та функціонує регіональна рада з професійної (професійно-технічної) освіти у ході засідань якої визначено основні професії, які затребувані на регіональному ринку праці та сформовані обсяги регіонального замовлення.

Разом з цим, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти укладають договори із роботодавцями стосовно впровадження елементів дуальної форми навчання (теоретичне навчання у закладі освіти – 30%, виробниче навчання та виробнича практика на базі роботодавців – 70% навчальних годин).

На сьогодні елементи дуальної форми навчання запроваджено у 9 закладах професійної (професійно-технічної) освіти області з 12 професій та 1 закладі фахової передвищої освіти з  2 професій. 

Відповідно до стандартів професійної (професійно-технічної) освіти розроблено навчальні плани, програми за дуальною формою навчання, які погоджено роботодавцями та затверджено у відповідному порядку.

Полтавська ОДА:

У жовтні 2020 року Комунальним закладом Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді» проведено навчально–тренувальні збори учасників І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу–захисту науково–дослідницьких робіт учнів–членів Малої академії наук України у 2020–2021 навчальному році з різних профілів наукової діяльності (у форматі онлайн).

Рівненська ОДА:

Національним університетом водного господарства реалізовано проєкт «Створенння і розвитку бізнес–інкубатора Національного університету водного господарства та природокористування».

Серед основних цілей було стимулювання процесів започаткування і розвитку малого інноваційно- го бізнесу у сфері інформаційних технологій шляхом реалізації програми бізнес–інкубації, надання послуг із започаткування нового бізнесу та науково–технічної підтримки нового бізнесу. На базі НУ- ВГП функціонує центр інноваційної діяльності, у складі якого діє сектор інноваційної діяльності та трансферу технологій, що тісно співпрацюють з бізнес–сектором області.

Харківська ОДА:

У рамках співпраці на базі закладів вищої освіти проведено низку відкритих лекцій, тренінгів, тестувань, Днів відкритих дверей, Днів кар’єри, екскурсій, Ярмарків вакансій від провідних ком- паній області. Серед провідних можна відмітити: Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця; Національний технічний університет ім. В.Н. Каразіна та Харнівський національний уні- верситет радіоелектроніки.

На базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спільна ді- яльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних за- кладів та поглиблення співпраці на принципах державно–приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкуренто- спроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

Серед позитивних прикладів цієї діяльності можна відмітити: Харківський національний універ- ситет міського господарства імені О. М. Бекетова; Харківський національний економічний уні- верситет імені Семена Кузнеця; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Харківський національний автомобільно–дорожній університет; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського»; ННЦ «Інститут експериментальної клінічної ветеринарної ме- дицини» НААН України Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України; Харківський наці- ональний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка.

На базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спільна діяльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних закладів та поглиблення співпраці на принципах державно-приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкурентоспроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

Чернігівська ОДА:

З метою стимулювання підприємницького менталітету у здобувачів професійних кваліфікацій закладами професійної (професійно-технічної) освіти до змісту освітніх програм включено компонент “Основи галузевої економіки і підприємництва”. Здобувачі професійної освіти, які разом із професією отримують повну загальну середню освіту, вивчають тему “Ринок праці та підприємництво” інтегрованого курсу “Громадянська освіта”.

У співпраці з галузевими підприємствами – замовниками робітничих кадрів, підприємствами – виробниками сучасного обладнання, матеріалів, інструменту та торговельними фірмами, що їх реалізують в закладах освіти, здійснюється перегляд та оновлення робочих професійних програм з підготовки кваліфікованих робітників шляхом включення до їх змісту технічних та технологічних новацій.

Для розвитку кар’єрного потенціалу молоді, підвищення її здатності до працевлаштування від 17 до 19 березня учні випускних курсів закладів профтехосвіти міста Чернігова пройшли тренінг “Розпочни свій бізнес!” за методологією Міжнародної організації праці в рамках проєкту “Інклюзивний ринок праці для створення нових робочих місць в Україні”, організований Агенцією регіонального розвитку Чернігівської області. У ході навчання учасники ознайомилися з основами підприємницької діяльності, проаналізували свої бізнес-ідеї, дізналися про можливості державної програми 5-7-9% від представника УкрГазбанку, і головне, - розробили власний бізнес-план. Досягнуто домовленості про консультаційний супровід потенційних підприємців. По завершенню тренінгу учасники отримали сертифікати.

Для виявлення та підтримки обдарованої молоді, популяризації робітничих професій, підняття престижу професійно-технічної освіти, впровадження елементів дуальної освіти в питаннях підготовки робітничих кадрів у різних галузях промисловості, забезпечення підприємств висококваліфікованими кадрами з урахуванням потреб ринку праці у рамках реалізації заходів Комплексної Програми підвищення конкурентоспроможності Чернігівської області на 2021-2027 роки “Чернігівщина конкурентоспроможна” передбачено проведення конкурсу “Робітнича професія - крок до успіху”.

IV квартал
2019
Перевірка навчальних програм та планів з метою визначення їх відповідності потребам підприємств та підвищення рівня зайнятості випускників закладів професійно-технічної освіти
Виконано

(Звіт за 2018–2019 роки).

РЕГІОНИ:
Віницька ОДА:

Згідно із вимогами нормативних документів до 20% змісту навчання може корегуватися із врахуванням особливостей виробництва на підприємствах замовників кадрів. З метою максимальної адаптації навчальних програм до потреб ринку праці у області всі робочі навчальні плани та програми підготовки кваліфікованих робітників погоджуються із роботодавцями.

У 2020-2021 навчальному році робочими групами напрацьовані і  впроваджуються 45 сучасних стандартів професійної (професійно-технічної) освіти, змістовною складовою яких   є  розвиток підприємницького менталітету.

Рівненська ОДА:

У Національному університеті «Острозька академія» у 2018 році відкрито Центр професійної орієн- тації та консультування. Центр створено у рамках реалізації проєкту «Підвищення конкурентоспро- можності випускників університетів на ринку праці України та Білорусі через мережу створення ре- гіональних транскордонних консультаційних центрів професійної орієнтації та консультування», що фінансувався за кошти Програми територіального співробітництва Україна–Білорусь.

15.12.2020 відбулося підписання меморандуму між громадською спілкою Rivne It Cluster та Націо- нальним університетом «Острозька академія». Співпраця передбачає реалізацію спільних проєк- тів і вдосконалення навчального процесу для студентів спеціальності «Економічна кібернетика» та «Комп’ютерні науки».

Харківська ОДА:

На базі провідних закладів вищої освіти Харківської області активно проводилась спільна діяльність із провідними компаніями регіону у рамках підписаних меморандумів про співпрацю, в яких задекларовано спільні наміри стосовно вдосконалення освітніх програм навчальних закладів та поглиблення співпраці на принципах державно-приватного партнерства, для більш тісної взаємодії у справі підготовки компетентних фахівців та з метою підвищення конкурентоспроможності і успішної адаптації випускників на ринку праці.

Серед позитивних прикладів цієї діяльності можна відмітити проведення відповідних заходів у закладах вищої освіти регіону, а саме :

- у Національному фармацевтичному університеті працював профорієнтаційний табір для школярів “Pharm Camp” (04-06.01.2021);

- у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця проведені Дні кар'єри, організовані Лабораторією кар'єри закладу вищої освіти, у заходах яких взяли участь понад 1400 слухачів;  відбулися  23 майстер-класи та вебінари; стартували 3 спільні з бізнес-структурами проєкти (08-26.02.2021);

- у Харківському національниому університеті радіоелектроніки стартував Місяць кар’єри за участі провідних IT - кампаній регіону (15.03.2021);

- на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася IV Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні перетворення міжнародного бізнесу” (31.03.2021);

- у Харківському національному університеті міського господарства імені О.М.Бекетова в рамках Європейського тижня цифрової грамотності відбувся  вебінар “Цифрові навички та технології для майбутнього працевлаштування” (24.03.2021). Також, на базі кафедри економічної теорії та міжнародної економіки закладу вищої освіти розпочала роботу школа розвитку “Світ міжнародної економіки” для учнів старших класів закладів загальної середньої освіти (лютий 2021 року).

Також, вищими науковими закладами аграрного напряму та профільними установами Національної академії аграрних наук України проводилась робота щодо підготовки кваліфікованих кадрів та забезпечення відповідності кваліфікації випускників вимогам сучасних підприємств.